26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух реактора — одна з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства. Сьогодні у Харкові вшановують ліквідаторів, які, ризикуючи здоров’ям і життям, зупинили поширення радіації.
За словами начальника ХОВА Олега Синєгубова, на Харківщині нині проживає понад 17 тисяч осіб, які постраждали внаслідок аварії, з яких близько 8 тисяч — ліквідатори її наслідків. По всій Україні загалом зареєстровано 1 253 303 постраждалих, серед них 135 180 ліквідаторів.
Мер Ігор Терехов підкреслив, що в ті страшні дні були люди, які йшли назустріч небезпеці, щоб рятувати інших — пожежники, енергетики, медики, військові. Усі ті, хто став між катастрофою і життям, багато з яких заплатили за це своїм здоров’ям, а деякі — життям. За його словами, пам’ять про Чорнобиль — це не сухі дати, а нагадування про просту й важливу істину: безпека людини має бути понад усе — понад байдужість, поспіх та рішення, які потім оплачуються людськими долями. Урок Чорнобиля потрібно пам’ятати назавжди: життя людини має залишатися пріоритетом для тих, хто приймає рішення.
Синєгубов також повідомив, що з початку року було підвищено щомісячні доплати постраждалим, збільшено пенсії ліквідаторам з інвалідністю, а у квітні здійснено разову виплату в розмірі 1 500 гривень всім пенсіонерам, у тому числі тим, хто брав участь у ліквідації аварії.
Нагадаємо: вибух на ЧАЕС стався 26 квітня 1986 року о 01:23. У повітря піднялася хмара радіоактивного пилу. За кількістю постраждалих від аварії Україна посіла перше місце серед колишніх республік СРСР. Близько 60% шкідливих викидів припало на територію Білорусі. Значних наслідків зазнала також Росія. Потужні атмосферні процеси перенесли радіоактивні речовини на території Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великобританії, а згодом — Німеччини, Нідерландів і Бельгії.
Катастрофа в цифрах:
Десять днів — з 26 квітня до 6 травня — тривав викид радіоактивності з пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу; після цього активність знизилася у тисячі разів. Усього було викинуто в атмосферу близько 11 тонн ядерного палива.
200 тисяч квадратних кілометрів — такою була площа, на яку поширилася дія радіації. З цієї території 52 тисячі квадратних кілометрів становили сільськогосподарські угіддя.
2 293 українські міста та селища з населенням приблизно 2,6 мільйона людей були забруднені радіоактивними нуклідами. До кінця літа 1986 року з 81 населеного пункту України було евакуйовано 90 784 особи.
8,5 мільйона жителів України, Білорусі та Росії в перші дні після аварії отримали значні дози опромінення. За оцінками незалежних експертів, близько 500 тисяч людей померло внаслідок наслідків радіаційного ураження.
Понад 600 тисяч людей стали ліквідаторами аварії — вони гасили пожежі та розчищали руїни.
З 26 квітня до жовтня 1986 року ЧАЕС не працювала. У жовтні 1986-го були знову введені в експлуатацію 1-й та 2-й енергоблоки, а в грудні 1987 року відновив роботу третій. Четвертий енергоблок так і не був запущений. Повне зупинення ЧАЕС відбулося 15 грудня 2000 року.
Щоб стримати викиди радіації, над зруйнованим реактором збудували саркофаг — будівництво тривало 206 днів. У 2016 році над ним встановили безпечний конфайнмент — найбільшу у світі пересувну арку заввишки 110 метрів, завдовжки 165 метрів і вагою понад 36 тисяч тонн.
У зоні відчуження продовжують існувати приблизно 400 видів тварин, птахів та риб і близько 1 200 видів рослин, тоді як через забруднення повітря, ґрунтів і вод там заборонено постійне проживання людей.
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
