Цілодобові нальоти «шахедів»: Інститут вивчення війни порівнює тактику Росії та Ірану. Плани ворога на квітень — прогноз оборонців Харківщини. FPV-пристрої паралізують сполучення: чому скасовані електрички не замінили автобусами. Головні події війни в Харківській області за тиждень — у щотижневому огляді.
Коротко про ситуацію на фронті
На Куп’янському напрямку ворог має просування. Протягом тижня аналітики проєкту DeepState двічі уточнювали карту фронту в одній і тій самій ділянці — поблизу Піщаного. Саме там розташований плацдарм Сил оборони на східному березі річки Оскіл, який у російських звітах, зокрема в матеріалах Герасимова, нібито вже майже захоплено. Насправді до берега загарбникам ще далеко. Зведення Генштабу ЗСУ свідчать, що кількість боїв на Харківщині протягом тижня рідко перевищувала 15 на добу, а основні точки протистояння залишалися ті самі. Лише один випадок виокремився: 2 квітня окупанти намагалися наступати на північ від Харкова, у районі прикордонного Ветеринарного.
Пріоритети ворога на квітень
Березень на харківському напрямку минув відносно спокійно — такий висновок озвучив спікер Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов. На його думку, противник накопичує ресурси та чекає, коли настане «зеленка» — поява листя на деревах, що полегшить маскування і маневри. Віктор Трегубов також окреслив можливі дії ворога в квітні.
«Найімовірніше, вздовж усього державного кордону відбуватимуться активні спроби інфільтрації — по всій лінії розмежування. Ми вже фіксуємо зростання активності на Сумщині. На Харківщині, зокрема на півночі, сприятимуть спробам ворога розширити контрольовану зону. Окрім того, активність продовжиться на Куп’янському напрямку. Хоча головний акцент, ймовірно, припаде на Лиманський напрям — він має для противника особливу стратегічну вагу», — зазначив спікер Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов.
Іранський метод проти Харкова
На фронті досі немає технологічного прориву, який кардинально змінив би лінію бойових дій. Водночас росіяни продовжують вдосконалювати інші засоби для терору цивільних. Цього тижня по Харкову вперше завдали ударів реактивними безпілотниками «Герань» — про це повідомив міський голова Ігор Терехов. Ці безпілотники складніші для протидії ППО через швидкість і нові технічні характеристики.
«Пам’ятайте, Росія вже застосовувала «Герань-5» — вона не летить так само, як «Герань-2» чи «Герань-3», її дальність менша — близько 600 км. Але вона має реактивну тягу й несе близько 90 кг бойової частини. Це вже поза досяжністю для багатьох існуючих засобів протиповітряної оборони дронів — ми не зможемо наздогнати її швидкість. Тут потрібні інші засоби протидії: малі ракети, відповідні комплекси, бо тільки вони можуть збивати такі апарати. Росіяни продовжать використовувати «Герань-2» та «Герань-3», тому відповідь має бути комплексною», — пояснив офіцер командування штурмових військ ЗСУ Денис Ярославський.
Швидкість модифікацій «шахедів» ускладнює життя мирним мешканцям, але ще більше тривогу спричинила зміна тактики їх застосування. Аналітики Інституту вивчення війни звернули увагу, що останні масовані атаки РФ поєднували нічні й денні удари, що практично перетворило тривогу на постійну — цілодобову. Так сталося 23–24 березня, коли по Україні застосували близько тисячі безпілотників. Менш масштабні, але схожі атаки повторилися 31 березня та 1 квітня. А 2–3 квітня Харків відчув постійний наліт «шахедів». Аналітики наголошують: Росія тепер «воліє розподіляти сотні снарядів на більш тривалі періоди часу, щоб максимізувати збитки і дезорганізацію цивільного населення». За їхнім прогнозом, такі атаки можуть поширитися й на громадські та відкриті простори, де з потеплінням перебуватиме більше людей, що призведе до серйозних порушень повсякденного життя та української економіки. Інститут вивчення війни провів паралелі між методами РФ та тактикою її союзників на Близькому Сході — Ірану, який також «розтягує» свої удари безпілотниками та ракетами по Ізраїлю та країнам Перської затоки, прагнучи збільшити кількість разів на добу, коли цивільні шукають укриття. Схоже, російські загарбники переймають подібні підходи.
Далі — пішки: автобусами не замінили скасовані електрички
Північ Харківщини й надалі потерпає від логістичної ізоляції. Укрзалізниця скасувала електрички до Слатиного, залишивши маршрут скороченим до Дергачів. Залізничники запевняли, що пасажирів доправлятимуть автобусами, але організувати це виявилося складніше, ніж очікували.
«Проблема в іншому: навіть якщо військові забезпечать прикриття, дати 100% гарантії, що дрон не влучить у потяг або маршрутку — наразі ніхто не може. Якщо є бажання в місцевих людей або волонтерів сісти за кермо та виконати підвіз, транспорт забезпечимо. Але людей, готових взяти на себе таку відповідальність за життя пасажирів, поки немає», — повідомив начальник Дергачівської МВА Вячеслав Задоренко.
«Ми фіксуємо, що ворог б’є передусім по цивільній логістиці, тероризує населення, щоб люди не могли вчасно дістатися на роботу. Тут уже йдеться не про роботу, а про безпеку та життя людей», — додав голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Задоренко пояснює: на даний момент російські FPV-дрони на оптоволокні не долітають до Дергачів, тож у цьому місті ситуація з безпекою відчутно краща, ніж ближче до кордону.
Як за таких умов добираються до Харкова й додому жителі Козачої Лопані, Слатиного та Безруків — дивіться сюжет у матеріалах місцевих медіа.
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
