Недооточення Сум, паніка в Богодухові, дроновий терор і РЕБи для «швидких». Про події на фронті та долю цивільних на Харківщині – в огляді медіагрупи.
Коротко про ситуацію на фронті
Інтенсивність бойових дій на Харківщині зросла, хоча про кардинальне посилення тиску поки не йдеться. Двічі за тиждень фіксували близько 20 ворожих атак на добу. Найгарячіше зараз на Куп’янському напрямку, проте суттєвих просувань противник не має. Аналітики DeepState оновили карту фронту поблизу Вовчанська: у прикордонній зоні розширилася сіра територія у бік села Зибине.
Недооточення чи заоточення: що з Сумами
Головною темою тижня стали події в сусідній Сумській області. Дискусії про нібито «напівоточення» Сум швидко переросли в прогнози про можливий наступ — чи то на Харків, чи то на Богодухів. Аналітики запевняють, що реальної загрози оточення немає. До того ж термін «напівоточення» у військовій термінології не вживається.
«Не може бути напівооточення, недооточення, заоточення, підоточення чи оточення на три чверті. Існує поняття охоплення: охопити з лівого чи правого флангу, з трьох напрямків — північного, східного, південного. Отже, створити оточення Сум у російських військ немає ні можливості, ні ресурсу. Тому ті активності, які зараз відбуваються в прикордонні Сумщини, насамперед мають відволікаюче призначення. Ці дії залишаться в межах прикордоння і не переростуть у прорив на 30–40 км вглиб області», — зауважив воєнно-політичний оглядач Олександр Коваленко.
Повну версію розмови з Коваленком дивіться завтра, у неділю, 26 квітня.
Богодухів у вогні
Окупанти все частіше застосовують тактику масованих ударів дронами, щоби зламати психологічну витримку місцевих мешканців Харківщини. На початку квітня тривали багатогодинні атаки на Харків, тепер ворог переключив увагу на Богодухів.
«Цей кошмар обрушився на наш Богодухів: за три дні зафіксували понад 100 прильотів на територію громади», — повідомив Богодухівський міський голова Володимир Бєлий.
«Удари були спрямовані виключно по цивільній інфраструктурі: приватні будинки, відділення банків, автозаправки тощо. Тобто ворог обрав цей населений пункт і продовжує терор місцевого населення. Застосовуються різні типи дронів — і «молнии», і «шахеди», і інші. Тактика така, що майже не лишається ні години спокою — удари йдуть постійно», — розповів голова ХОВА Олег Синєгубов.
Масовані атаки на районний центр спровокували паніку, якої загарбники прагнули. Після кількох днів безперервного терору частина людей почала виїжджати з Богодухова. У соцмережах та через «сарафанне радіо» розповзалися чутки: ніби влада покинула місто, магазини не працюють, триває наступ противника. Саме нагнітання страху і було однією з цілей ворога, вважають українські військові.
«Ці кінетичні дії супроводжуються інформаційною підтримкою: у пабліках і телеграм-каналах поширюють повідомлення, що мають на меті максимізувати паніку серед цивільного населення», — пояснив начальник відділу комунікації 14 АК ЗСУ Віталій Саранцев.
Серед тих, хто намагався заспокоїти богодухівців, була редакторка місцевої газети, Тетяна Лучинська. У своєму TikTok вона публікувала відео з реальними кадрами з міста: поруч із наслідками «прильотів» видно й буденне життя — працюючі кафе та магазини, транспорт, люди, які зберігають спокій. Пережити кілька діб безперервного терору важко, однак мешканців закликають оцінювати ситуацію тверезо: наступ на місто відсутній і не передбачається, а питання захисту повітряного простору вже опрацьовується.
Терор проти цивільних як головна «скрєпа»
Поки Богодухів зазнавав ударів «молний» і «шахедів», на прикордонних територіях Харківщини відбувалася інша хвиля — навала FPV-дронів. Інститут вивчення війни охарактеризував це як своєрідне «сафарі на людей» після смертельного удару по цивільному автомобілю поблизу Черкаських Тишків. Трагедія сталася вранці 22 квітня, а ввечері того ж дня дрон влучив у автівку в Слатиному — поранений чоловік 28 років. За повідомленнями начальника Дергачівської МВА В’ячеслава Задоренка, у Слатиному масове полювання FPV на цивільних триває, такі випадки фіксуються майже щодня.
«У всіх операціях російських сил від часів існування РФ невід’ємною складовою була терористична тактика проти мирного населення: у Чечні, у Грузії, у Сирії, у Придністров’ї — завжди використовували залякування цивільних для зниження волі до спротиву і мінімізації шансів на добровільне поповнення рядів супротивника», — зазначив воєнно-політичний оглядач Олександр Коваленко.
Протидія такій тактиці має бути комплексною: від психологічної підготовки та евакуації людей з ризикових зон до посилення систем ППО та РЕБ.
Захистити «швидкі»
Російські дрони становлять загрозу не лише для цивільних, а й для медиків та рятувальників. Після трагічної загибелі екіпажу «швидкої» в районі Великого Бурлука посилили заходи безпеки для автомобілів екстреної допомоги. Цього тижня бригадам передали десять сучасних комплектів РЕБ.
«Питання важливості РЕБ не виникло вчора — ми готувалися. РЕБ уже кілька років використовувались на автівках, але їх не вистачало на всі бригади. Загроза поширюється і не обмежується ділянками біля лінії розмежування. Дрони можуть залітати і в місто Харків. На жаль, цю загрозу треба прогнозувати і в подальшому», — розповів директор Центру екстреної медичної допомоги Віктор Забашта.
Забашта додає, що РЕБ — важливий елемент захисту, але він не вирішує всіх проблем. Частина «швидких» має бути броньованою, оснащеною сканерами та мати надійний зв’язок з диспетчерською, щоб розуміти ситуацію в небі.
«Ми розуміємо, що це не панацея. Ворог застосовує дрони й на оптоволоконному зв’язку — деякі РЕБ-системи не працюють проти таких моделей. Також є складнощі з їх виявленням. Тому критично важлива комунікація з військовими щодо безпечних напрямків руху», — підкреслив голова ХОВА Олег Синєгубов.
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
