Чому збити реактивні «Шахеди» над Харковом так важко?

З 2 квітня в харківських телеграм-спільнотах люди помітили незвичний шум під час прольоту «Шахеда». Дехто навіть порівнював його зі звуком ракети. Того дня, за даними міської ради, російські сили вперше застосували по Харкову реактивні безпілотники «Герань‑3».

Нижче — докладно про те, коли ці дрони з’явилися в російському арсеналі, у чому полягає їхня загроза і якими методами Україна намагається їм протидіяти.

Про перший офіційний удар реактивного дрона «Герань‑3» по українських територіях стало відомо в червні 2025 року. Згодом у Головному управлінні розвідки опублікували відомості про цю нову розробку: російський варіант іранського «Шахед‑238», представлений у листопаді 2023 року, оснащений китайським реактивним двигуном Telefly, що дозволяє досягати швидкості до 370 км/год навіть у зонах дії українських систем ППО.

За даними ГУР, російські виробники комбінували 45 компонентів із різних країн, більшість з яких були виготовлені в США, щоб зібрати «Герань‑3». Окрім двигуна, ця модель за конструкцією практично повторює «Герань‑2».

«Реальні обсяги виробництва таких апаратів будуть залежати від можливостей закупівлі китайських двигунів, темпів їх постачань та власних виробничих потужностей», — зазначало видання Defence Express в аналітиці про «Герань‑3». Видання «Мілітарний» припускало, що серійний номер У‑36, знайдений на уламках у червні 2025 року, вказує на поки що малосерійне виробництво цих дронів.

«Герань‑3» / Джерело: Головне управління розвідки

З кінця липня 2025 року стали з’являтися повідомлення про включення реактивних «Шахедів» у масові атаки по території України, а вже в серпні Повітряні сили інформували про збиття або придушення цих реактивних апаратів.

Восени Росія почала концентруватися на атаках проти енергетичної інфраструктури України. У жовтні, за даними прокуратури, РФ імовірно вперше застосувала реактивну «Герань» проти Харкова: атака забрала життя людини і зруйнувала дитячий садок.

Протягом зими, за словами президента Володимира Зеленського, РФ здійснила близько 19 тисяч запусків ударних дронів по Україні. У моніторингових каналах і в інформації Повітряних сил за зимовий період зустрічалися лише поодинокі згадки про участь реактивних дронів у таких ударах.

Журналісти «Мілітарного» влітку відзначали: через велику швидкість і висоту польоту — до 9 000 метрів — реактивні «Шахеди» практично недосяжні для мобільно‑вогневих підрозділів та для дронів‑перехоплювачів з електродвигунами.

Експерт із радіоелектронної боротьби та радник Міністра оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов у вересні зауважував, що реактивні дрони «не мають суттєвих переваг, окрім великий швидкості», водночас вони виконують короткі маршрути через швидке витрачання палива.

У ніч на 30 листопада реактивний дрон уперше був збитий дроном‑перехоплювачем.

«Швидкість виявилася “по зубах” нашим зенітним дронам», — написав Сергій Бескрестнов у січні.

За його підрахунками, «Герані‑3», щоб економити паливо й нести бойову частину масою близько 50 кг, мають рухатися зі швидкістю приблизно 290–330 км/год.

Мер Харкова Ігор Терехов повідомляв, що за тиждень із 30 березня по 5 квітня місто зазнало 23 атак реактивних дронів. Моніторингові канали фіксували присутність реактивних «Шахедів» над містом і областю майже щодня з початку місяця. Хоча дрони‑перехоплювачі здатні збивати такі цілі, близькість до кордону з РФ ускладнює оборонні операції у місті.

Пожежники на місці прильоту реактивного «Шахеда» в Харкові. 2 березня 2026 року / Фото: Мія Клюшнікова

Пожежники на місці прильоту реактивного «Шахеда» в Харкові. 2 березня 2026 року / Фото: Мія Клюшнікова

Директор Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міськради Богдан Гладких 2 квітня розповів журналістам, що «Герань‑3» долітає до Харкова з Бєлгородської області Росії за близько 70 секунд, через що в протиповітряної оборони ще менше часу на реакцію порівняно з реагуванням на ракети С‑300.

«Щоб встигнути відреагувати, треба виявити його завчасно. А в прикордонній зоні цього фактора наразі бракує», — зазначив військовий із позивним Спорт із підрозділу Повітряних Сил, який охороняє Харківську область. Він додав, що дрон запускають низько — приблизно на 50 метрів над землею або над руслом річки, і через високу швидкість його практично важко виявляти на локаціях.

За словами Спорту, реактивні безпілотники на Харків можуть рухатися зі швидкістю до 450 км/год, що ускладнює їх виявлення: «він з’являється на радарі, а за секунду вже далеко» — і саме тому проліт створює звук, схожий на ракетний.

Автор моніторингового телеграм‑каналу TLK писав, що реактивні «Шахеди» можуть бути збиті, але через близькість до кордону ППО важко перехоплювати навіть звичайні «Шахеди». 6 квітня голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що в області військовим вдається збивати реактивні дрони.

Ми зверталися до прокуратури по інформацію щодо технічних характеристик дронів «Герань‑3», які застосовувалися проти Харкова на минулому тижні. У пресслужбі повідомили, що слідчі дії все ще тривають.

На думку «Флеша», дальність «Герані‑3» обмежена її витратами пального й вагою бойової частини. Конструкція корпусу, запозичена з «Шахедів» і використана в «Герані‑2» та «Герані‑3», дозволяє нести максимум близько 50 кг боєприпасу.

У січні Головне управління розвідки показало новий російський дрон «Герань‑5». Сергій «Флеш» Бескрестнов охарактеризував цю розробку як «ще одну спробу створити бюджетну крилату ракету». За його словами, форма «Герані‑5» більше нагадує ракету, і це дозволяє нести до 90‑кілограмову боєголовку на відстань приблизно 1 000 км, а «стандартну» масу — на 1 500 км.

«Ну, і, звичайно, швидкість “Герані‑5” вже 500–600 кілометрів, що недосяжно як для вертольотів, так і для наявних моделей зенітних дронів. Мобільно‑вогневі групи тут теж безсилі. Висота польоту «Герані‑5» — до 6 кілометрів — теж значно розширює її можливості», — написав у січні Бескрестнов, додавши, що росіяни планують запускати ці дрони також із реактивного літака‑носія, що може перебувати в будь‑якій точці РФ.

«Герань‑5» / Фото: телеграм‑канал Сергія Флеша

«Герань‑5» / Фото: телеграм‑канал Сергія Флеша

Рівень реальної загрози від «Герані‑5» залежатиме від того, як швидко розвиватимуться зенітні дрони‑перехоплювачі, які вже справляються зі звичайними «Шахедами», — додав Бескрестнов. У лютому головнокомандувач Олександр Сирський повідомив про випробування Росією нових реактивних «Герань‑4» і «Герань‑5». У березні «Флеш» зазначив, що ефективність українських зенітних дронів незабаром може досягти 90%, і тоді росіяни перейдуть на швидкісні реактивні «Шахеди» — зокрема ті, що літатимуть 500–600 км/год. Він закликав виробників дронів‑перехоплювачів вже зараз розробляти рішення для протидії ударним БпЛА на таких швидкостях.

Привіт, мене звати Яна. Мене теж здивував звук нового «Шахеда». Тепер я вагаюся між тим, що страшніше: він чи звук КАБа, що пролітає над головою. Я справляюсь зі страхом через журналістику, намагаючись пояснити цю (не зовсім) нову російську розробку. Якщо хочете підтримати нашу харківську редакцію, долучайтесь до Спільноти.

Створено за матеріалами: gwaramedia.com

Більше від автора

Харківщина потребує 32 млрд грн, щоб захистити 540 об’єктів перед зимою

8 квітня: у Харкові та області вночі заморозки, удень очікується дощ

Погода

Курс валют