У українського правосуддя з’явився шанс повернути колишнього народного депутата-втікача Дмитра Святаша в Україну та притягнути його до відповідальності за законом. У Швеції затримали політика, який з 2019 року мешкає в Росії, через порушення заборони на в’їзд до країн Шенгенської зони.
Наразі у Дмитра Святаша два паспорти — український, яким він намагався скористатися під час поїздки до Швеції, та російський. Його захисник запевняє, що шанси на екстрадицію до України невисокі, проте прецеденти передачі розшукуваних осіб з країн ЄС в Україну існують, тому багато чого залежатиме від дій Генеральної прокуратури України.
Злочинець-меломан з двома паспортами
Ім’я Дмитра Святаша колись часто з’являлося на перших шпальтах — він довгі роки був публічним політиком: 17 років обирався до Верховної Ради від Московського району Харкова (нині — Салтівський). Святаш фігурував у рейтингах найбагатших українців за різними виданнями та вважався довіреною особою екс-президента Віктора Януковича. Коли після Революції Гідності Янукович поїхав до Москви, Святаш залишився в Україні і проживав тут до 2019 року, поки проти нього не висунули звинувачення в шахрайстві, через що він виїхав із країни.
На момент розгляду справ у судах Дмитра Святаша було визнано винним за кількома статтями. Після повномасштабного вторгнення до переліку звинувачень додалася держзрада: йому інкримінують підтримку збройної агресії Росії та причетність до планів очолити окупаційну адміністрацію Харківської області у разі її захоплення. Про це детально йшлося в матеріалі “Харківського екснардепа‑зрадника засудили до 12 років тюрми”.
Дмитро Святаш 17 років засідав в українському парламенті. Фото: znaj.ua
Після переїзду до Росії колишній нардеп доволі непогано влаштувався: з 2022 року він займався торгівлею автомобілями, однак цей бізнес не дав очікуваних результатів, і в 2026 році Святаш офіційно визнав себе банкрутом. У 2024 році він також став акціонером компанії “МТД Холдинг”, що працює в секторі видобутку руд кольорових металів. Його дружина, Анжеліка Святаш, довгий час була співвласницею московського товариства “Сеть столичных бистро” разом із Єлизаветою Пєсковою — дочкою прес‑секретаря Володимира Путіна, про що повідомляв проєкт “Схеми”.
Про інші подробиці життя екснардепа в Росії відомо дуже мало: російські ЗМІ майже не висвітлюють його діяльність, оскільки в РФ він не є публічним політиком. Відомості про його бізнес та фінансові операції здебільшого з’являються з судових реєстрів.
Це відносно малопомітне життя стало приводом для гучного інциденту — Святаша затримали в Швеції. Як з’ясувалося, політик вирішив поїхати на концерт: 22 жовтня в Стокгольмі виступав американський музикант Стіві Вандер, і Святаш прилетів до Швеції, аби послухати музику. На паспортному контролі, маючи при собі російський документ, він показав прикордонникам український паспорт і одразу був затриманий за незаконний перетин кордону Шенгенської зони.
Цю версію подій з посиланням на адвоката Дмитра Святаша оприлюднив один із популярних шведських таблоїдів, Expressen. Інші місцеві видання поки що не коментували інцидент.
Який розвиток подій можливий далі?
Поки що офіційні коментарі щодо затримання надає лише адвокат політика, Марк Сафарян.
“Вони знають, що не можуть передати його Україні, бо це неможливо. Це суперечить європейській практиці”, — зазначив захисник в інтерв’ю Expressen.
Святаша захищає відомий шведський адвокат Марк Сафарян. Фото: Omni
Святаша затримали у Швеції на підставі заборони на відвідування Шенгенської зони: навесні 2026 року його внесла до бази небажаних осіб Польща. Польські правоохоронні та спецслужбові структури посилено відстежують осіб, пов’язаних із російською агресією, державною зрадою в Україні та фінансуванням тероризму. Оскільки в Україні проти Святаша висунуті звинувачення в державній зраді, закликах до зміни меж територій та сприянні окупантам, польська сторона ініціювала превентивне безпекове блокування. Тепер шведський суд має прийняти рішення про екстрадицію — та куди саме його видадуть, в Україну чи в Росію, залишається невідомим.
Сафарян стверджує, що його підзахисного відправлять до РФ. Він апелює до прецедентного рішення Верховного суду Швеції від 31 жовтня 2023 року, коли екстрадицію іншої особи до України було заблоковано через ризики порушення Статті 3 Європейської конвенції з прав людини (заборона нелюдського чи такого, що принижує, поводження) внаслідок війни. Це рішення не є автоматичним для всіх справ, але воно може створити юридичну перепону.
“Наш Офіс Генерального прокурора має звернутися дипломатичними каналами до компетентного органу в Швеції з офіційним запитом на екстрадицію. Такі прецеденти вже були: Україна зверталася, і деякі країни передавали розшукуваних осіб. Однак остаточне рішення завжди залишається за судом — навіть якщо буде відповідне звернення”, — пояснив експерт з міжнародного права, адвокат Олег Горбачов.
Країни Шенгенської зони дійсно видавали Україні людей, які знаходились у розшуку: Норвегія видала підозрюваного працівника банку, Німеччина — організатора нелегальної букмекерської мережі, а Румунія — колишнього мера Рахова, підозрюваного в корупційних махінаціях на будівництві. Водночас траплялися і випадки, коли особу, затриману в ЄС, не передавали Україні — наприклад, відомого російського археолога Олександра Бутягіна, якого затримали в Польщі, у підсумку видали Росії в рамках обміну ув’язненими між Польщею та Білоруссю, всупереч протестам української сторони. Відзначимо, що в нього не було українського паспорта.
Створено за матеріалами: 2day.kh.ua
