За останній місяць противник розширив так звану «сіру зону» вздовж державного кордону. Ворог намагається встановити контроль над Козачою Лопанню та створити буферну смугу — від Сумщини до північної частини Куп’янщини. Головна їхня мета, що не змінюється вже кілька років, — просунутися якомога ближче до Харкова.
Поки Сили оборони проводили наступальну операцію «Велес» на сході області, окупанти змогли закріпитися на ділянках уздовж кордону на півночі регіону.
У Козачій Лопані ситуація змінюється щодня
Найзапекліші бої нині тривають саме в районі Козачої Лопані. Російські підрозділи зайшли в прикордонне селище в червні. Час від часу ворожа пропаганда стверджує, що нібито повністю контролює населений пункт, але цього офіційно не підтверджують. За картою аналітиків DeepState Козача Лопань позначена як вільна від окупації. Водночас чітко визначити, хто має перевагу в селищі, складно — ситуація там постійно змінюється.
“Ворог присутній у населеному пункті, але сказати, що він його повністю контролює, не можу. Фронт змінюється щодня: сьогодні на одній вулиці — ворожі сили, завтра її займають наші підрозділи. Ситуація змінюється з дня на день”, — розповів начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко.
За його даними, селище практично спустіло — там можуть залишатися лише близько шести цивільних, але зв’язку з ними немає, тож підтвердити, чи вони живі та чи перебувають удома, неможливо. Наприкінці липня, коли бої тривали вже місяць, в Козачій Лопані налічувалося близько 50 людей, більшість яких вдалося евакуювати в Слатине, а звідти — у Дергачі. Комусь допомагали військові, хтось виходив пішки.
За словами В’ячеслава Задоренка, окупанти намагаються заходити в занедбані хутори між Козачою Лопанню та Гоптівкою, що розташована східніше — зокрема в Кудіївку. На малих населених пунктах у тій зоні фактично нікого не залишилося, тому окупанти там мають певні успіхи.
“Ворог заходить у такі хутори невеликими групами, піднімає свої прапори. Але це підрозділи, які рухаються в одному напрямку й фактично не мають безпечного виходу назад”, — пояснив начальник військової адміністрації.
Зараз, коли листя на деревах значно поменшало, виявляти та зупиняти проникнення таких мікрогруп — по кілька осіб — стало простіше, тож очікується, що взимку їхня активність знизиться.
Вклинення стають ширшими
Упорядкування об’єднаних сил також не підтверджують повного контролю росіян над Козачою Лопанню. Як повідомив речник Угруповання Віктор Трегубов, за останній місяць ситуація в селищі майже не змінилася: ворог контролює північну частину населеного пункту, українські підрозділи зосереджені на півдні. Натомість загальний стан навколо Козачої Лопані погіршився для оборони.
“Змінилася ситуація навколо села Гранів. Вклинення, що були на північ від Козачої Лопані, розширилися на захід і на схід. Тобто вклинення не поглибилося на південь — від Козачої Лопані в бік Харкова — але стало ширшим уздовж кордону”, — зазначив Трегубов.
Наразі лінія прикордоння від Сумської області до Куп’янського району виглядає як низка невеликих «червоних» осередків на карті, між якими лишаються зелені, вільні території. Мета росіян — з’єднати ці вклинення. Більш загальна задача, яка залишається з 2023 року, — підійти максимально близько до Харкова, на відстань ураження ракетних систем типу “Град”.
“Наблизитися до Харкова їм було б вигідно і цікаво. Вони намагаються це робити з 2023 року — з того часу, як зайшли у Вовчанськ, постійно намагаються просунутися. Їхні досягнення видно на карті, але з огляду на затрачені ресурси сумнівні”, — додає речник угруповання.
У самому Вовчанську ситуація залишається стабільною вже півтора року: Сили оборони закріпилися на південних околицях міста й утримують там позиції. Російська пропаганда неодноразово говорила про оточення українських формувань у цьому районі, але зараз, за словами Віктора Трегубова, підстав для таких побоювань немає — противник не просунувся на південь і не вийшов у тилові зони.
Створено за матеріалами: 2day.kh.ua
