24 серпня Україна відзначила 35-ту річницю Незалежності. У Харкові містяни виходили прогулятися центральними вулицями, щоб показати вишиванки та відчути єдність із рідним містом.
«Для мене незалежність сьогодні — це передусім те, що свято відзначають і проживають його, попри всі обставини», — ділиться мешканка Оксана.
Журналістки поспілкувалися з місцевими про те, як вони проводять День незалежності й що для них означає ця дата.
У саду Шевченка утворилися черги біля фотозон, кавʼярень та фонтанів. Коли ввімкнули вечірнє підсвічування, людей на вулицях стало більше. Серед них — 36-річна Владлена. Для неї День незалежності символізує свободу, самовираження і «нарешті зняті кайдани».
«Традиційно виходимо вигуляти вишиванку, бо це наше автентичне свято», — каже Владлена й додає, що дивується, чому сьогодні на вишиванках менше людей.
Вона також зауважує, що нині символом незалежності України, на її думку, є люди: військові та ті, хто залишився в місті й у країні.
Місцева мешканка Владлена святкує День незалежності / Фото: Ґвара Медіа, Мія Клюшникова
Біля центрального фонтану робить фото на згадку Катя. Її чоловік зник безвісти на фронті, тож вона відчуває, яку ціну доводиться платити за свободу й незалежність.
Вона пояснює, що для неї День незалежності — не стільки веселощі, скільки нагадування про те, якою дорогою дається перемога, збереження культури, цінностей і свободи.
«Повномасштабна війна змінила моє ставлення до цього дня: я почала більше цінувати любов до своєї країни й те, як нам далася ця незалежність, бо шлях до неї був дуже важким», — каже Катя.
Місцева мешканка Катя святкує День незалежності / Фото: Ґвара Медіа, Мія
Прогулянки харків’ян не обмежувалися лише парком біля метро «Університет». Униз по вулиці Сумській доводилося пробиратися в натовпі, особливо поблизу нової фотозони біля ХНАТОБу.
Рух автівок також ускладнювався — на дорогах утворювалися затори, а звідусіль лунали сигнали машин. З відчинених вікон автівок, прикрашених прапорами України, звучали українські пісні, а найбільш помітною була композиція «Харьков» Володимира Карафєтова.
Поряд зі станцією метро «Історичний музей» скупчилася молодь із синьо-жовтими прапорами. 20-річний Владислав розповідає, що виходити в центр із українським стягом для нього вже стало традицією — торік він теж тут був.
«Радію, що, попри війну, свято не залишилося без уваги», — каже хлопець і додає, що сьогодні людей на вулицях менше, ніж під час святкування Дня міста напередодні.
Увечері поряд із «Зоряним небом» на Сумській молоді ставало ще більше.
Декілька хлопців і дівчат із даху продуктового магазину вигукували «Слава Україні!» та «Харківський Металіст!», і натовп унизу відповідав тим самим.
Хлопці з даху поливали людей шампанським, а звідусіль лунали радісні вигуки. Часто було чутно й образливі вигуки на адресу російського керівництва: «Путін — х*йло!», — від перехожих і пасажирів автомобілів, що проїжджали повз.
Місцеві мешканці святкують День незалежності / Ґвара Медіа, Мія Клюшникова
Втім, для деяких таке святкування виявилося надто галасливим. 55-річний Олександр зі своєю компанією вважав за краще прогулятися трохи далі від центру подій.
«День незалежності став відчутнішим, ніж до війни», — зауважує чоловік.
Він пояснює, що раніше незалежність виглядала ніби подарованою й не завжди відчувалась по-справжньому. Починаючи з 2014 року це усвідомлення поступово зміцнювалося й із часом ставало інтенсивнішим.
Олександр згадує 24 серпня 1991 року: для нього, людини, яка виросла в радянських реаліях і майже була в партії, це стало шоком. Він пішов у військо 1989 року, а восени 1991-го повернувся вже в іншу державу.
«Тоді я більше думав: “Навіщо це було потрібно?”, бо виріс у зовсім інших умовах», — розповідає він.
За словами Олександра, раніше символом незалежності України він вважав українських спортсменів, а нині бачить у цьому передусім українську армію.
Пані Наталя, яка була поруч, додає: «Для мене символ незалежності — це наша мова». Їй особливо приємно, коли люди спілкуються українською природно, без будь-якого примусу. Вона також підкреслює важливість поширення україномовних пісень і поезії.
Місцеві мешканці Олександр і Наталя святкують День незалежності / Фото: Ґвара Медіа, Мія Клюшникова
Місцева мешканка пані Віра говорить, що не має особливих традицій на День незалежності — вона просто прогулюється містом. Вона любить Харків, українську культуру та літературу, тож святкова прогулянка для неї — найкращий спосіб відзначити цей день.
Місцева мешканка Віра святкує День незалежності / Фото: Ґвара Медіа, Мія Клюшникова
Вечірнє святкування поступово спадало, але вулиці центру ще довго залишалися заповнені людьми. Для багатьох така прогулянка містом перетворилася на щорічну традицію відзначення Дня незалежності.
Створено за матеріалами: gwaramedia.com
