У Харкові відбулася прем’єра вистави «Харків: фанфік», реалізованої в рамках проєкту «Я — Опера». Її основою стала творча лабораторія, де харківські підлітки вигадували персонажів та формували сюжетні лінії постановки. В результаті документальні свідчення про життя під час війни переплелися з міфологічною розповіддю про місто.
МАРІЯ ГОРБАНОС, ВИКОНАВЧА ДИРЕКТОРКА ФОНДУ ГРОМАДИ ХАРКОВА «ТОЛОКА»
Проєкт «Я — Опера» має кілька складових. Ідея виникла тому, що наш фонд багато працює з молоддю й для молоді. Ми вирішили створити виставу, яка передусім зацікавить самих підлітків, тому залучили їх до процесу створення.
Ми провели творчу лабораторію за участі дітей. Було надзвичайно важливо дати харківській молоді, яка сьогодні живе в місті, можливість поділитися своїми враженнями, переживаннями та емоціями — а не дозволяти дорослим вирішувати, що саме молодь має сказати. Діти повинні мати власний голос і можливість його висловити.
У проєкті беруть участь різні молодіжні колективи: дитячий симфонічний оркестр Kharkiv Music Fest, хор «Весняні голоси», молоді солісти, актори та виконавці, а також самі підлітки, які долучилися до створення лібретто. Це жива творча енергія, і ми віримо, що вона матиме продовження.
Коли зібрали підлітків, організатори очікували почути історії про страхи та досвід життя під час війни. Проте, як розповідає творча кураторка проєкту, учасники створили радше казкову й міфологічну версію походження міста.
ЮЛІЯ НІКОЛАЄВСЬКА, ПРОРЕКТОРКА ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ МИСТЕЦТВ ІМЕНІ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО
Вистава носить назву «Харків: фанфік» — термін «фанфік» означає твір, який створили фанати. Уявіть собі: це історія, яку написали фанати міста Харкова про саме місто.
Автори — звичайні підлітки, що ростуть у Харкові під час війни. Коли ми запросили їх до лабораторії, очікували щемкі розповіді або відтворення страхів. Натомість вони обрали шлях фантазії: створили неймовірні, казкові, міфологічні й легендарні образи — зовсім інші, ніж ми припускали.
Отже, у виставі поєднаються документальні свідчення підлітків та їхні вигадані історії — новий міф про Харків. Думаю, через сто років наші нащадки дивитимуться на це і розмірковуватимуть, чому саме у 2026 році в Харкові з’явився такий міф.
Як зазначають у міській раді, проєкт дає змогу почути, як молоді харків’яни сприймають дорослішання в умовах війни.
ДМИТРО ІСАЄВ, ЗАСТУПНИК ХАРКІВСЬКОГО МІСЬКОГО ГОЛОВИ
Сьогодні особливий вечір. На цій сцені ми почуємо бачення молодих харків’ян — їхні ідеї, задуми та плани, які зараз отримають втілення.
Часто говоримо, що Харків — місто науковців і молоді, але перш за все це місто можливостей. Можливість почути думки та почуття молоді має велике значення для нашого міста.
Ми зможемо відбудувати житло та збудувати нові школи, але важливо розуміти, чим живе наша молодь, які в неї прагнення й з якими викликами вона стикається. У виставі прозвучить тема прагнення дожити до повноліття — це тривожний момент, і ми хочемо, щоб молоді думали про своє життя ширше, ніж лише про те, що станеться після 18 років.
Нам слід надихатися і діяти так, щоб молодь стала тією силою, яка покаже світу майбутнє Харкова.
Це важлива можливість продемонструвати світу, що Харків живе, творить і дарує культурні надбання. Я вдячний Українському культурному фонду, Сергію Політучому та оркестру, що сьогодні з нами. Ви робите справу, яка формує нове бачення Харкова та його майбутнього.
Від імені Харківського міського голови Ігоря Терехова вітаю з прем’єрою цієї вистави.
Створено за матеріалами: infocity.kharkiv.ua
