У тепличному комплексі СКП «Харківзеленбуд» триває напружений сезон. На підприємстві вирощують однорічні та багаторічні квіти для міських клумб. Як і в попередні роки, обсяг продукції складає приблизно мільйон рослин — це і перевірені сорти, і нові види. У розпал посівів і живцювання кореспондент побував у теплицях, щоб дізнатися, чи повернеться петунія на клумби, скільки коштує виростити один саджанець, а також яку квітку працівниці порівнюють зі стійкими харків’янками.
Для квітникарки Інни робота в теплицях — це не лише заробіток, а й своєрідна терапія, яка допомагає знайти внутрішню рівновагу. На комунальне підприємство вона прийшла з початком повномасштабної війни: раніше працювала в бухгалтерії, а нині знаходить натхнення в щоденній праці з рослинами.
«Коли бачиш, що з крихітної насінини виростає ціла рослина, відчуваєш народження нового життя. Воно розвивається, стає більшим — і це надихає. Для мене це доказ, що все не закінчується, а тільки починається», — ділиться Інна.
Найбільше Інна тішиться віолою — за її ніжність, вишуканість і витривалість.
«Віола дуже стійка до коливань температури, витримує спеку й прохолоду. Минулого року цвіла аж до жовтня. Для нас вона символ витривалості й незламності — так само, як і багато місцевих жінок», — каже квітникарка.
Цього сезону в теплицях з’являться й нові сорти. Серед новинок — левовий зів, відомий також як антиринум.
«Дуже ефектна рослина. Сподіваємося, що і мешканцям міста вона припаде до смаку. Насіння в неї надто дрібне, тому спочатку відбираємо певну кількість насінин, потім фарбуємо їх крейдою і сіємо по одній у кожну комірку. Плануємо три кольори: помаранчевий, жовтий і червоний», — пояснює Інна.
Ще одна новинка — торенія. Наразі її посіяли в невеликій партії, але є намір нарощувати обсяги. Більшість рослин у теплицях ще зовсім малі: деяким — лише тиждень, інші повертаються після річної перерви.
«У нас також є петунія. Торік її не садили, а цього року знову ввели в план посадок — бо квітучі рослини справді створюють атмосферу», — додає квітникарка.
Зараз у теплицях пікове навантаження: готують рослини так, щоб час цвітіння збігався з висадкою в відкритий ґрунт.
«Ми працюємо цілий рік: якщо не сіємо — живцюємо. Коли завершили живцювання, переходимо до посіву насіння. Насіння вже підростає, пікіруємо. Нині якраз іде й посів, і пікіровка, й висадка, і живцювання. Все це потрібно, щоб через кілька місяців віддати в місто готові рослинки і забезпечити оформлення клумб», — каже Інна.
У тепличному комплексі працюють кілька десятків людей — серед них є і чоловіки, й жінки. Багато працівників відзначають, що робота вимоглива.
Квітникарка Ліза зізнається: «Це фізично важка праця. Влітку в теплицях буває дуже спекотно — температура досягає 50 градусів у сонячну погоду. Та я люблю свою роботу, і вона мені приносить задоволення».
Майстриня дільниці Марина Мірошниченко додає, що окрім однорічників готують і багаторічні рослини. Наприклад, ахірантес — червоного та зеленого кольору. Його розмножують живцюванням, і цей процес практично невичерпний.
Живці саджають у ґрунт і накривають плівкою, щоб створити сприятливий мікроклімат для укорінення. Приживлюваність, за словами працівників, майже 100%.
Пані Марина добре орієнтується в цифрах: цьогоріч планують виростити близько мільйона квітів. Альтернатери, ахірантес та ірезіне — по 200 тисяч кожного. Будуть однорічні сальвія та петунія, а також 100 тисяч віоли. Саме віолу планують саджати першою: вона вже чекає на складах і має з’явитися на клумбах наприкінці березня — на початку квітня.
Доцільність витрат на квіти під час війни — одвічна тема для дискусій. Речник «Харківзеленбуду» Андрій Кравченко пояснює: власне вирощування значно економніше, ніж купівля готових рослин.
«Щоб довести один саджанець до готового стану, його собівартість виходить приблизно 15 гривень. Сюди входять робота працівників, ресурси, витрати на електроенергію тощо. Пів року праці — і це 15 гривень. Якщо врахувати, що плануємо висадити близько 900 тисяч саджанців для міських квітників, можна порахувати загальні витрати й економію. Вирощувати квіти комунально для прикрашення міста набагато дешевше, ніж закуповувати. А відмовлятися від цього теж не можна: квітуче місто створює атмосферу психологічного захисту і дає відчуття, що життя триває», — підсумовує Кравченко.
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
