У листопаді 2025 року в центрі Харкова, біля «Градусника», висадили чотири сосни — їхня закупівля обійшлася міському бюджету в 3,8 мільйона гривень. Таку суму пояснюють унікальною підготовкою саджанців у німецькому розпліднику та складністю посадкових робіт над лініями метрополітену. Водночас аналіз тендерної документації та ринкових пропозицій свідчить про можливу переплату більш ніж на 2,4 мільйона гривень. Крім того, компанія-переможець, яка раніше не брала участь у держзакупівлях, за один рік отримала від комунального підприємства підряди приблизно на 17 мільйонів гривень.
Редакція спільно з Харківським антикорупційним центром (ХАЦ) вивчила ці закупівлі. Деталі — у матеріалі.
У серпні 2025 року комунальне підприємство «Харківзеленбуд» оголосило тендер на придбання саджанців на суму понад 9 мільйонів гривень, серед яких були чотири позиції — сосни у формі «Пінії». Це — три дорослі дерева зі стовбуром в обхваті до 70 см і ще одна рослина з обхватом до 50 см. У цій публікації зосередимося саме на цій частині закупівлі.
На участь у торгах зареєструвалися дві компанії: ТОВ «Голландські троянди» та ТОВ «Кузнецов ландшафтна студія».
ТОВ «Кузнецов ландшафтна студія» запропонувала за три старші дерева по 973 тисячі гривень за штуку, а за молодше — 876,5 тисячі гривень.
ТОВ «Голландські троянди» виставило ціну на ці чотири позиції нижчу на 2,45 мільйона гривень: старші дерева — по 400 тисяч гривень з ПДВ (проти 973 тисячі), а молодше — за 150 тисяч з ПДВ (проти 876 тисяч). Пропозицію «Голландських троянд» відхилили через «відсутність сертифіката протидії корупції ДСТУ ISO 37001».
Компанія «Голландські троянди» не погодилася з таким рішенням і подала скаргу, в якій наголосила, що замовник додав вимогу щодо сертифіката ISO у позаробочий час — за кілька годин до завершення строку для оскарження.
«Вимога про надання сертифіката ISO 37001:2018 була додана замовником 25.07.2025 о 18:39, тобто у позаробочий час п’ятниці, безпосередньо перед закінченням строку для оскарження умов закупівлі (28.07.2025 00:00).
Фактично учасники дізналися про цю вимогу лише у понеділок 28.07.2025, коли строк оскарження вже сплив, що свідчить про порушення принципів прозорості та недискримінації та є маніпулятивною дією з боку замовника».
У тексті скарги зазначалося, що вимога ISO 37001 дискримінаційна: «Сертифікат ISO 37001:2018 не є обов’язковим для учасників закупівлі та не передбачений жодним нормативно-правовим актом. Його вимога обмежує конкуренцію».
«Голландські троянди» також зверталися до ТОВ «Центр сучасної сертифікації «АЛЬТЕРНАТИВА» з питанням щодо орієнтовних термінів отримання сертифіката ДСТУ ISO 37001:2018. У відповіді їм повідомили, що повний процес сертифікації займає щонайменше 5 робочих днів.
Отже, замовник фактично надав учаснику менше доби на надання сертифіката, оформлення якого потребує щонайменше п’яти робочих днів.
Через 10 днів, 14 серпня, ТОВ «Голландські троянди» відкликало скаргу.
«Повідомляємо про відкликання поданої Скарги № (…) від 04.08.2025 у зв’язку з прийняттям Скаржником рішення не продовжувати процедуру її розгляду».
У січні 2026 року директор компанії Андрій Погрібний в інтерв’ю виданню «Об’єктив» повідомив, що відмовилися від подальшого оскарження після ознайомлення з деталями тендеру.
«Я зрозумів, що треба буде везти сосни з Німеччини, бо таких в Україні не знайти, тому ми й відмовилися. Ціна, запропонована КЛС [ТОВ «Кузнецов ландшафтна студія» — ред.], була цілком обґрунтованою та відповідала повністю витратам, які треба понести, щоб привезти дерева з Німеччини. (…) Я знаю всі процеси зсередини, тому розумію, що тут неможливо щось таке провернути, щоб заробити якісь нереальні кошти, бо процес ціноутворення цілком усім зрозумілий».
Ми проаналізували технічну документацію тендеру: у технічному завданні не було вказано ані про німецьке походження саджанців, ані про необхідність транспортування їх з-за кордону.
Проте, як каже Андрій Погрібний, деякі додаткові вимоги і побажання замовника стали відомі лише після аукціону — тобто не всі нюанси були прописані у початковій документації.
Переможцем тендеру виявилася компанія «Кузнецов ландшафтна студія», яка 26 серпня підписала договір з КП «Харківзеленбуд».
У листопаді 2025 року придбані «Пінії» висадили біля «Градусника». Майже одразу з’ясувалося, що йдеться не про класичну італійську пінію:, бо, за словами біолога Юрія Бенгуса, справжня пінія в умовах нашого клімату не витримала б морозів. Натомість звичайна сосна — морозостійка.
«Така сосна в розплідниках, тобто за документами, називається — сосна в лапках “Пінія”. Але йдеться про форму стрижки звичайної сосни. Єдине, що тепер доведеться доглядати за цією сосною, бо стрижка такого дерева — непроста справа, і робити її треба раз на рік як мінімум».
Цю інформацію також підтвердив директор з розвитку «Кузнецов ландшафтна студія» Станіслав Кузнецов у коментарі для видання «Об’єктив»:
«Мова взагалі не йде про італійську пінію. У тендерній документації чітко написано — “сосна звичайна Пінія”. Це зовсім різні дерева. В цьому випадку мається на увазі звичайна сосна підстрижена у формі пінії. Це її номенклатурна назва. Справжня пінія не приживеться в нашому кліматі, тому ми купили звичайні сосни, сформовані зовні як пінії».
Станіслав Кузнецов повідомив, що рослини для висадки біля «Градусника» брали з німецького розплідника, який нібито дав знижку спеціально для Харкова. До ціни також входили транспортування, посадка та система фіксації рослин.
«Чому брали німецькі дерева? Бо проєкт мав досить складні умови посадки: земельна ділянка знаходиться над метрополітеном, маленький об’єм ґрунту для коріння. Тому були потрібні підготовлені рослини, вирощені з шестиразовою пересадкою. Ці сосни готують 20-30 років, щоб сформувати у них міцну кореневу систему. Аналогічних українських дерев просто немає. Потрібні були сосни, які мають присадкувату форму і виглядають досить віковими. Це єдиний варіант посадкового матеріалу, який підходив за якістю та розмірами. Непідготовлені сосни з високою ймовірністю просто б загинули з часом».
Маючи характеристики потрібних дерев, ми провели порівняльний аналіз цін.
По-перше, перевірили сайт переможця тендеру — ТОВ «Кузнецов ландшафтна студія». У грудні 2025 року на сайті компанії в каталозі були сосни у формі «Пінії», ціни на які коливалися від 148 до 248 тисяч гривень за штуку.
Ми звернулися до одного з українських розсадників, що продає підстрижену «пінію». Менеджерка пояснила, що ціноутворення в садовому господарстві дуже індивідуальне: мінімальна ціна, за якою вони продавали пінію шість метрів у формі підстриження, — приблизно 30 тисяч гривень, адже підприємству також потрібен прибуток, а вищі ціни можуть виявитися неконкурентними.
«Питання ціноутворення у садовому господарстві, озелененні настільки індивідуально. Мінімальна ціна, по якій ми продавали підстрижену пінію 6-метрову, — по 30 тисяч, бо нам треба жити. Тому продаємо по такій ціні, в якій в нас купують (…) Тому що в нас [дорожче — ред.] просто не куплять», — сказала менеджерка компанії.
На запит ХАЦ один із українських ландшафтних дизайнерів, який побажав залишитися анонімним, надав прайс-лист на аналогічні «Пінії» з Німеччини. Згідно з документом, середня ціна одного дерева близько 3 000 євро, додаткові витрати на транспортування, підготовчі роботи та висадку — орієнтовно ще близько такої ж суми. За його даними, максимальна можлива ціна такої сосни може сягати 7 000 євро, або близько 350 000 гривень. Дизайнер також підкреслив, що такі дерева зазвичай транспортують гуртом — по 3–4 штуки у фурі.
У комерційних пропозиціях на наданих скриншотах вартість сосен форми «Пінія», параметри яких збігаються з висадженими в Харкові (висота, діаметр крони, обхват стовбура, кількість пересадок у розпліднику — 7xv), виглядала помірною: за даними двох німецьких розсадників, у першому варіанті чотири дерева зі системою підземного кріплення коштували майже 19 000 євро, у другому — загальна сума по замовленню становила 22 200 євро. Тобто вартість чотирьох дерев із німецького розплідника відповідала вартості одного дерева, придбаного для Харкова.
Таким чином, ціни, за якими КП «Харківзеленбуд» придбало чотири «Пінії» у ТОВ «Кузнецов ландшафтна студія» (три дерева по 973 тис. грн і одне за 876,5 тис. грн), суттєво перевищують ринкові пропозиції як в Україні, так і в Німеччині.
Власницею та керівницею «Кузнецов ландшафтна студія» є Ася Балкаєва, дружина Станіслава Кузнецова. Подружжя заснувало компанію в 2020 році зі статутним капіталом 1 000 гривень. До 2025 року фірма не брала участі у державних тендерах. Проте в 2025 році вона виграла відразу п’ять тендерів, оголошених КП «Харківзеленбуд», на загальну суму майже 17 мільйонів гривень.
На початку березня 2026 року навпроти будівлі Історичного музею в Харкові почали висаджувати інші сосни у формі «Пінії». Інформації про відповідну тендерну закупівлю знайти не вдалося, тож ми надіслали запит до міської ради з проханням надати дані про укладені договори, вартість придбаних рослин та виконавця робіт, — розповів співзасновник ГО «Харківський аналітичний центр» Євген Лісічкін:
«У відповідь на запит нам відповіли: надання такої інформації потребує більше часу на її опрацювання, та пообіцяли відповісти через 20 днів. Втім, от зараз червень, а відповідь на березневий запит ми так і не отримали. Це досить стала практика затягування відповідей на інформаційні запити. На розгляд стандартного запиту беруть максимально можливий термін — 20 робочих днів, посилаючись на наче великий обсяг інформації. Хоча насправді обсягу там його немає. Як результат: знову застосовується підхід, коли спочатку виконують роботи, а вже через два–три місяці публікують офіційний договір».
«Варто згадати досвід із липами на вулиці Сумській та на майдані Свободи, які зрештою викопували, оскільки вони не прижилися. Тож, окрім завищеної вартості “Пінії” біля “Градусника” та очевидної недоречності таких витрат під час повномасштабної війни, постає питання гарантій — чи приживуться ці дерева взагалі. Влада продовжує практикувати вкрай неочевидні бюджетні витрати у воєнний час», — наголосив Євген Лісічкін.
Над матеріалом працювали: Юліана Топольник, Євген Лісічкін, Сергій Прокопенко.
Публікація створена в межах проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст цієї публікації відповідає виключно редакція. Цей матеріал у жодному разі не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.
Створено за матеріалами: gwaramedia.com
