У ніч з 22 на 23 квітня очікується пік активності метеорного потоку Ліриди, а також зближення Місяця з планетою Юпітер, повідомив астроном ХНУ ім. В. Н. Каразіна Володимир Кажанов.
Ліриди — це явище, схоже на «серпневий зорепад» Персеїди, але з меншою інтенсивністю. У піку активності потоку можна побачити до приблизно 18 метеорів на годину за ідеальних умов: абсолютно темне небо та радіант у зеніті. На практиці спостерігачі зазвичай фіксують близько 10 метеорів на годину. Найзручніший час для спостережень — друга половина ночі до світанку. Дивитися безпосередньо в бік радіанта не обов’язково, бо яскраві сліди метеорів можуть з’являтися по всьому небосхилу.
Джерелом цього метеорного потоку є численні частинки пилу й дрібні уламки, що залишила по собі комета Тетчер (C/1861) під час свого проходження поблизу Сонця.
«Ця довгоперіодична комета має орбіту близько 415 років і була відкритa аматорським астрономом Альбертом Тетчером під час спостережень метеорного потоку Ліриди. Комета підійшла на відстань приблизно 0,335 а.о. (≈50 100 000 км) від Землі 5 травня 1861 року, а востаннє досягла перигелію 3 червня 1861 року», — повідомив Кажанов.
Для комфортних і результативних спостережень астроном радить обрати місце з відкритим, високим горизонтом — щоби у полі зору не заважали будівлі або дерева; одягнутися тепло та взяти ліхтарик, бажано з червоним світлом, щоб зберегти адаптацію зору до темряви.
«До того ж у другій половині ночі піднімається Чумацький Шлях, і перед світанком його добре видно на ще темному небі», — додав Кажанов.
Довідково. Метеорний потік — це природне явище, під час якого на нічному небі з’являються численні метеори, або яскраві спалахи, що ніби виходять з однієї точки на небосхилі. Такі потоки здебільшого мають періодичний характер, тривають від кількох днів до кількох тижнів і спостерігаються щороку приблизно в один і той самий час. Метеори зазвичай виникають на висотах нижче приблизно 120 км і згасають на висотах понад 60 км (найчастіше — на 80–90 км).
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
