У Харкові 21 травня вперше за довгий час зібрали громаду, архітекторів та представників влади, щоб обговорити масштабні перетворення в центрі міста. Початкова презентація швидко перетворилася на гарячу дискусію, яка іноді переходила у нецензурні висловлювання.
Голова громадської організації «Харківський антикорупційний центр» Дмитро Булах на початку заходу відзначив: «Роками або десятиріччями у нас фактично не існувало практики діалогу між адміністрацією та громадою. Це неправильно і так не має бути надалі».
У мерії пообіцяли, що такі зустрічі стануть регулярними. Головний архітектор Харкова Антон Коротовських підкреслив: «Надалі всі проєкти, які плануються до реалізації, проходитимуть обговорення. Ми зараз опрацьовуємо різні варіанти — зокрема відкриті конкурси на початковому етапі».
Громаді представили п’ять проєктів, пов’язаних із перетворенням центру. Серед них — Університетська гірка, де масштабні роботи відбулися минулого року. Інженер-проєктувальник Денис Захаров зазначив: «Існуюча Університетська гірка фактично була штучно насипана в 40-х роках. Як будь-яка інженерна конструкція, вона з часом вийшла зі строю: з нормального стану стала обмежено придатною, а згодом частина перетворилася на аварійну».
Ведучий Радіо «Хартія» Антон Алохінссон запитав: «Чому проєкти не були представлені громаді заздалегідь, чому не було широкого суспільного обговорення?»
Коротовських відповів, що згідно з чинним законодавством частина робіт виконувалася як аварійно-відновлювальні внаслідок російської збройної агресії, і для таких робіт не передбачені громадські слухання. «Звіт про обстеження схилу підготував університет Бекетова. Причини зсувів — і стічні води, і вибухові хвилі», — пояснив він.
Архітекторка Анна Литовка запитала про ідентичність цього місця: «Чи працювали ви над тим, щоб зберегти історичний образ? Чому на видовій точці з’явилася трикутна вежа — та сама «ватра»?»
Захаров уточнив: «Коли в 60‑ті роки встановлювали перший Вічний вогонь, мало хто думав про історичну ідентичність. Місце виникло біля Харківської фортеці і має охоронну зону, яка проєктом не зачеплена. У проєкт входить амфітеатр та інженерні споруди. Те, що в народі назвали маяком або ще якось, до проєкту не входить — це подарунок меценатів, і цьогоріч він змінений».
Коротовських додав: «Щодо смолоскипу — на кожну думку є своя думка».
Дмитро Булах поцікавився: «Якщо смолоскип комусь подобається, а комусь ні, то чому він не горить постійно? Де вогонь?» З зали пролунала відповідь: «Бо газ дорого коштує».
Архітекторка Ольга Клейтман поцікавилася, скільки загалом витрачено на цю територію за останні два роки.
Захаров повідомив: «Перша черга робіт, те, що збудовано наразі, коштувала близько 35–36 мільйонів гривень».
Клейтман запитала також: «Чому тут немає Алеї героїв? Чому простір планується переважно в розважальному ключі?»
Коротовських відповів: «Ми маємо багато звернень щодо людей, які зникли безвісти — є Алея надії, є Алея слави. Наразі розглядаємо різні майданчики для таких місць пам’яті, але вони не стосуються цього проєкту».
Співзасновник ГО «Харківський антикорупційний центр» Євген Лісічкін поцікавився: «Чому ми пізно обговорюємо ці проєкти і ще з запізненням укладаємо договори? Це стосується й Вічного вогню, й Лопанської набережної: роботи починаються за кілька місяців до офіційного підписання договорів».
Коротовських пояснив: «Бюрократична процедура займає багато часу. Іноді роблять компроміси: підготовчі роботи виконують комунальні підприємства за власні кошти, а тендери проводяться пізніше».
Говорячи про другу чергу Лопанської набережної, заплановану до реалізації, Коротовських зазначив: «Головна проблема — занедбаність території: критичний стан інженерних комунікацій і підземних мереж. Концепція передбачає створення зон відпочинку, відновлення інфраструктури для човнової станції та пірса».
Ще один проєкт стосувався капітального ремонту та благоустрою нижньої частини Університетської гірки, який також залишається в планах.
Захаров розповів, що проблема нижньої частини схилу така ж, як і зверху: «Простір уздовж Сергіївського майдану не користується попитом серед мешканців, бо фактично це глухий кут. У рамках велосипедної концепції тут має пролягти веломаршрут. Навпроти основної алеї можна встановити легкі металеві знімні конструкції з підсвіткою вночі, а влітку їх обліплюватиме рослинність».
Анна Литовка зауважила: «Чому по периметру — туйки? Це трохи дивне рішення. Хто захоче відпочивати поруч із трасою?» Захаров відповів: «Зараз ніхто не йде туди, бо нема куди. Але це може змінитися: хтось підійматиметься на гірку, хтось гулятиме набережною, хтось відпочиватиме тут. Декорації та зелені елементи не закладаються в проєкт як обов’язкові — вони демонструють можливий розвиток простору».
Однією з найемоційніших стала дискусія про доцільність реконструкцій під час війни. Соціолог Дмитро Заєць висловив думку: «Перед нами виконавці, які намагаються виправдатися, бо не зрозуміло, хто є реальним замовником. На мою думку, нині має діяти мораторій на відновлювальні роботи, якщо вони не стосуються аварійних відновлень, що загрожують життю і здоров’ю людей. Ви — фахівці, ви робите свою справу, але навіщо нам ці проєкти мирного часу?»
У ході виступу прозвучали й грубі вислови: «Перекрили кільцеву дорогу, бо долітають FPV ворога. Які нах*р туйки? Вибачте», — сказав один із учасників.
Коротовських парирував: «Якби ми нічого не робили з 2022 року, що було б у місті зараз? Я часто чую, що це не на часі, але маю іншу думку».
Це призвело до гострої суперечки з військовослужбовцем Данилом Яковлевим, який заявив: «Якби це гім*о не будували в Харкові, лінія фронту була б інакша. Мені байдуже, як виглядає набережна. Коли я на позиціях у Куп’янську, мої друзі на позиціях у Вовчанську, їм теж байдуже, як буде виглядати набережна. Ми вивозили хлопця з Куп’янська на розвалюючійся машині, бо немає броні, а в Харкові в 2023‑му реконструювали дорогу за 100 млн грн. Краще нічого не робити, хай центр гниє».
Коротовських відповів: «Тоді місто буде пустим. Чи цього ви хочете? Моя позиція — я проти, щоб місто занепадало».
Хоча назва презентації натякала на плани на 2026 рік, наприкінці зустрічі залишилося незрозуміло, чи почнуться роботи цьогоріч. На запитання журналістів Коротовських відповів: «Коли стартують роботи та тендерні процедури, я поки не можу сказати: ще не отримані експертні звіти. Ми не знаємо вартості, а без розуміння вартості не можемо закласти кошти у бюджет».
Більше інформації обіцяли надати на наступній зустрічі, а також показати єдину план‑схему, що поєднуватиме всі згадані перетворення в центрі міста.
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
