Харків’яни зараз значно рідше бувають у центрі порівняно з періодом до 2022 року, але багато хто прагне активнішого міського життя і частіше відвідувати різні події. Соціологи провели опитування, щоб з’ясувати, як повернути активність до середмістя.
До повномасштабного вторгнення понад половина мешканців Харкова відвідували центр щодня або кілька разів на тиждень. Нині таких — лише близько третини. За останні роки центральні вулиці міста суттєво поріділи.
Хто такі «оператори надії»?
Команда Urban Reform у межах проєкту “Харків: Спільне майбутнє” провела дослідження центральної частини міста. В онлайн-опитуванні взяли участь 1025 людей. Учасники відповідали на запитання про частоту поїздок у центр, ставлення до міста, готовність брати участь у проєктах відновлення та інших ініціативах.
Виявилося, що серед респондентів переважають жінки, здебільшого молодого та середнього віку до 49 років (65%). Дослідники зазначають, що цей склад виник природнім шляхом: такі групи виявилися найактивнішими в опитуванні.
“Ми назвали цю аудиторію операторами надії — людьми, які залишаються в місті, продовжують вкладати в його розвиток, залучені до життя міста сьогодні й у перспективі”, — пояснив соціолог Дмитро Заєць, який проводив дослідження.
Вік учасників опитування. Графіка Urban Reform
Хоча опитування не претендує на відображення думки всіх мешканців Харкова, воно відображає позицію давніх городян. За час повномасштабної війни демографічна структура міста значно змінилась — наразі близько 16–20% населення складають внутрішньо переміщені особи з прифронтових громад Харківщини, а також з Донеччини, Луганщини, Запоріжжя та Херсонщини. Ця група вимагає окремого дослідження щодо їхнього сприйняття міста. У ж опитуванні проєкту “Харків: Спільне майбутнє” більшість респондентів — давні мешканці Харкова.
“Особливість цієї аудиторії, яка робить її голос надзвичайно цінним: 87,5% учасників живуть у Харкові понад десять років. Вони пам’ятають довоєнне місто з середини і можуть усвідомлено порівнювати зміни”, — зазначають автори дослідження.
Ці активні мешканці й мешканки хочуть частіше приходити до центру та брати участь у міських подіях, але часто не мають такої можливості.
Що перешкоджає відвідуванню центру?
Дослідження свідчить, що під час війни харків’яни стали рідше бувати в центральній частині, ніж до 2022 року. Якщо раніше лише 13% опитаних рідко навідувалися до середмістя, то у 2026 році таких понад третина. Головною причиною зміни поведінки названо війну: 72% респондентів вказали ризик обстрілів як основну перепону для частіших візитів до центру. Крім того, близько третини опитаних відзначили нестачу доступних укриттів.
“Ці показники ставлять перед міською владою чітке завдання: інфраструктура безпеки — необхідна умова для повернення людей у публічні простори. Без її забезпечення жодні культурні чи рекреаційні ініціативи не дадуть повноцінного ефекту”, — йдеться в резюме дослідження.
Частота відвідування центру. Графіка Urban Reform
За результатами опитування, у Харкові можна виокремити п’ять основних типів користувачів громадських просторів:
Активні мешканці — 27,7% опитаних. Для цієї групи візити до центру — звична й регулярна частина життя;
Відсторонені через безпеку — 13,8% — переважно жінки 30–49 років, які відчувають підвищений ризик у центрі й через це скоротили соціальну активність;
Інтенсивно залучені — 16,9% — «суперкористувачі» міського простору, що постійно беруть участь у різних активностях;
Латентні відвідувачі — 32,1% — хотіли б бути активнішими, проте не відвідують центр через брак доступних подій;
Найчисельніша категорія — латентні відвідувачі, і саме вона має найбільший потенціал для «оживлення» центру Харкова. Проте для цього їм потрібні доступні заходи: зараз театри працюють у сильно скороченому режимі, концертів майже немає, а з доступних опцій лишаються переважно прогулянки парком.
“У місті відбулася вимушена культурна децентралізація: у центр вже нема за чим їхати. Утворилися локальні субцентри в районах, бізнес відповів на цей попит, з’являється локальна інфраструктура — і все менше підстав добиратися до центральної частини міста”, — пояснює явище децентралізації Харкова Дмитро Заєць.
День міста 23 серпня 2026 року. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today
Попит на те, щоб частіше збиратися в середмісті, усе ще існує — це видно й з опитування, й з масової появи людей під час святкування Дня міста. 23 серпня Сумську та прилеглі вулиці наповнили тисячі людей, хоча не було великого організованого заходу — люди стихійно прийшли до центру, бо саме так вони уявляють святкування.
Дослідники вважають, що результати опитування можуть стати базою для переосмислення й перебудови громадських просторів. З одного боку, людям потрібні культурні події в центрі — отже, необхідно створювати великі відкриті громадські простори. Наразі театри та концертні майданчики часто забезпечують безпеку власними ресурсами. З іншого боку, оскільки люди дедалі частіше проводять час у власних районах, слід облаштовувати не лише центральний сад Шевченка, а й локальні зелені зони по всьому місту.
Крім того, харків’яни прагнуть бачити відновлені пам’ятки архітектури, пошкоджені під час обстрілів: 53% учасників опитування назвали збереження культурної спадщини одним із пріоритетних запитів до міської влади.
Створено за матеріалами: 2day.kh.ua
