18 лютого на посаду керівника Харківської обласної прокуратури було призначено Юрія Папушу. Він замінив Аміла Омарова, який обіймав цю посаду сім місяців — із липня 2025 року. У пресслужбі Харківської облпрокуратури журналісткам повідомили, що Омаров звільнився за власним бажанням.
Утім, ще восени 2024 року Україну сколихнув масштабний скандал: виявили масові випадки оформлення фіктивних інвалідностей, за які відповідали працівники Хмельницької медико-соціальної експертної комісії. Серед «бенефіціарів» схеми фігурували й посадовці, зокрема прокурори.
Розкриття схеми швидко вийшло за межі Хмельниччини — перевірки розгорнули по всій країні, зокрема на Харківщині.
Хоча частка прокурорів зі статусом інвалідності в Харківській області виявилася відносно невисокою — 4,9% (для порівняння: на Черкащині — 27,4%, на Хмельниччині — 28,9%), тодішнього очільника обласної прокуратури Олександра Фільчакова все ж усунули з посади. Офіційно — він пішов «за власним бажанням» під тиском суспільного резонансу та перевірок статусів інвалідності; це підтвердили й в Офісі Генерального прокурора. За майже два роки після звільнення Фільчаков не давав публічних коментарів. Наразі він продовжує службу в правоохоронних структурах.
Редакція в хронологічному порядку зібрала події, що відбулися після розголосу корупції в МСЕК, проаналізувала декларації керівництва та спробувала встановити, що змінилося в Харківській обласній прокуратурі за понад рік після скандалу.
4 жовтня правоохоронці викрили керівницю Хмельницької МСЕК та її сина, який очолював обласне управління Пенсійного фонду, у незаконному збагаченні на мільйони доларів — за версією слідства, завдяки організації фейкових інвалідностей.
На Хмельниччині ДБР викрило керівницю МСЕК та її сина – керівника облуправління пенсійного фонду на незаконному збагачені / Фото: Державне бюро розслідувань
Пізніше ЗМІ повідомили, що правоохоронці Хмельницької області нібито були поінформовані про корупційну схему керівниці обласного центру МСЕК і могли бути її співучасниками. За даними розслідувань, 49 прокурорів, серед яких був і обласний прокурор, нібито оформили інвалідність, скориставшись послугами цієї очільниці.
Після цих заяв керівник Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник залишив свою посаду за власним бажанням.
На реакцію не забарився і Президент України Володимир Зеленський, який закликав силові структури, зокрема СБУ, ДБР і Офіс Генерального прокурора, ухвалити оперативні та «жорсткі рішення». Це спричинило масштабні перевірки по всій країні.
Керівницю МСЕК, Тетяну Крупу, Печерський суд майже відразу взяв під варту з альтернативою застави у 500 млн грн. Тримання під вартою продовжували до вересня 2025 року; поступово розмір застави зменшили у 25 разів. Після 11 місяців у СІЗО Крупа вийшла під заставу у 20 млн грн, яка була внесена з порушенням визначених законодавством строків.
Президент прокоментував ситуацію так: «На жаль, у тилу тут, в Україні, стаються речі, з якими жодних ворогів не треба. Це реально внутрішній ворог», — і закликав провести перевірки посадовців зі статусом інвалідності по всій країні.
Тоді Генеральна прокуратура розпочала масові перевірки працівників правоохоронних органів не лише на Хмельниччині, а й по всій Україні, у тому числі на Харківщині.
В Офісі Генерального прокурора у відповідь на інформаційний запит повідомили, що на старті досудового розслідування у 2024 році статус інвалідності мали 23 працівники прокуратури.
Станом на січень 2026 року, за інформацією ОГП, у прокуратурі Харківської області десятьом працівникам скасували групу інвалідності, чотирьом — змінили групу чи строк інвалідності, а ще чотирьом — підтвердили статус особи з інвалідністю.
Щодо решти працівників — за нашими підрахунками, це пʼять осіб — перевірки тривають.
Інформації про звільнення прокурорів Офіс Генпрокурора не надавав. Редакція, проаналізувавши всі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) за 2024–2025 роки, не виявила жодних рішень про звільнення чи притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів з Харківщини — опубліковані постанови стосувалися в основному закриття дисциплінарних проваджень.
Нагадаємо, КДКП — це орган, який може ініціювати притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності або клопотати про їхнє звільнення; далі остаточне рішення приймає керівник обласної прокуратури або Генпрокурор.
Редакція також надіслала запит до КДКП для підтвердження цієї інформації, проте відповіді станом на публікацію матеріалу ще не отримано.
За даними Центру протидії корупції, подібна ситуація спостерігалася не лише на Харківщині, а й по всій Україні. Так, у квітні 2025 року ЦПК повідомив, що Міністерство охорони здоровʼя скасувало інвалідності 74 із 526 прокурорів, які мали відповідний статус. Попри виявлені випадки фіктивних інвалідностей, Офіс Генерального прокурора за початковими заявами не планував масових звільнень.
Понад пів року по тому Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який змінив Андрія Костіна влітку 2025 року, заявив про намір «розібратися і прийняти зважене справедливе рішення» у питанні інвалідностей у прокуратурі. Він також повідомив, що 74 прокурори по всій країні вже звільнені з органів прокуратури, 66 — звільнені з адміністративних посад, а ще 290 дисциплінарних проваджень знаходяться на розгляді в КДКП.
В Офісі Генпрокурора редакції також надали номер кримінального провадження, за яким ДБР перевіряє прокурорів зі статусом інвалідності. Але за цим номером у реєстрі судових рішень не вдалося знайти жодної судової ухвали — це може свідчити про те, що на момент перевірки жодну справу ще не передали до суду.
Єдині відомі зміни — у керівництві обласних прокуратур. Після розголосу скандалу у 2024 році голови прокуратур у п’яти областях подали у відставку під тиском суспільного резонансу та перевірок статусів інвалідності. Серед них був і колишній очільник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков.
Попри звільнення, у Фільчакова не було статусу інваліда, повідомили в ОГП. Натомість він та його заступники отримують пенсію за вислугу років, яку оформили через суд.
Пенсія за вислугу років — це спеціальне довічне забезпечення, що надається прокурорам за тривалий стаж на прокурорських посадах; її розмір обчислюють як відсоток від заробітної плати прокурора, що робить таку пенсію значно вищою за звичайну страхову виплату.
За даними Харківського антикорупційного центру, Фільчаков почав отримувати пенсію за вислугу років у 2020 році на підставі відповідного судового рішення. Розмір виплат становить понад 17 тис. грн.
Згідно з декларацією Фільчакова за 2024 рік, у 2023 році він отримав понад 823 тис. грн пенсії за вислугу років, а за 2024 рік — понад мільйон гривень.
Керівник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков / Фото: Денис Глушко
Фільчаков залишився в системі, але на іншій посаді: він перейшов до Державного бюро розслідувань, де обіймає посаду заступника начальника третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР у Харківській області.
У останній поданій декларації (за 2024 рік) Фільчаков вказав дві квартири, дві земельні ділянки та одне житлове приміщення — все розташоване на Харківщині. Найновіше майно придбане у 2022 році.
Також у декларації зазначено права користування двома автомобілями — BMW X5 2012 року та Toyota 2008 року, які перебувають у власності інших осіб (одне авто належить батьку, інше — харківʼянці Олені Шумленій, у якої до 2018 року було ФОП з оренди транспортних засобів). Річний дохід Фільчакова від роботи становив понад 1,8 млн грн.
У декларації також зазначено річний дохід дружини — 215 тис. грн від «зайняття незалежною професійною діяльністю» без додаткових пояснень. Зі сервісу YouControl стало відомо, що Юлія Фільчакова зареєструвала ФОП у сфері права з 2024 року та має посвідчення адвоката.
За інформацією Харківського антикорупційного центру, у 2024 році у Фільчакова було четверо заступників — Володимир Лимар, Станіслав Муратов, Олександр Сузий і Андрій Кравченко. На той час вони отримували пенсії від 430 000 до 1 152 000 грн і не мали статусу інвалідів.
Редакція проаналізувала декларації цих чотирьох заступників. За підсумками, станом на подачу останньої декларації (за 2024 рік) усі вони залишалися на посадах заступників керівника прокуратури.
Невдовзі після звільнення Фільчакова обовʼязки очільника прокуратури тимчасово виконував його перший заступник — Володимир Лимар.
Однак його керівництво тривало недовго — менше року. Згідно з декларацією, Лимар повернувся до попередньої посади та й надалі працює першим заступником керівника прокуратури.
Володимир Лимар / Фото: Харківська обласна прокуратура
Володимир Лимар відомий своєю роботою у справі теракту біля Палацу спорту 22 лютого 2015 року, внаслідок якого загинули підлітки — 15-річний Данило Дідік та 18-річний Микола Мельничук. У 2024 році цю справу вдалося довести до вироку: трьох підозрюваних визнали винними і засудили до довічного увʼязнення.
За декларацією Лимаря, у 2024 році він отримав понад 1,1 млн грн пенсії та понад 1,8 млн грн заробітної плати. На його рахунках було більше 300 тис. грн у криптовалюті та понад 600 тис. грн на банківських рахунках. Спільно з дружиною вони задекларували понад 2,4 млн грн готівки. Дружина Лимаря займається підприємницькою діяльністю і вказала річний дохід понад 760 тис. грн.
2 липня 2025 року на посаду керівника Харківської обласної прокуратури був призначений Аміл Омаров. До цього він очолював Шевченківську окружну прокуратуру Харкова.
У повідомленні пресслужби зазначали, що кандидатура була обрана з урахуванням професійних якостей, досвіду та відповідності вимогам закону.
Проте до початку виконання обовʼязків ЗМІ виявили у декларативних матеріалах звʼязки Омарова з контроверсійною фігурою — ексзаступником Офісу Президента Олегом Татаровим, якого медіа повʼязують із кураторством правоохоронного блоку. В науковій роботі Омарова прізвище Татарова згадувалося кілька разів.
Керівник Харківської обласної прокуратури Аміл Омаров / Фото: 25tv.com.ua
Омаров ще не подав декларацію за 2026 рік, тому оцінити його статки на новій посаді наразі неможливо. За декларацією за 2025 рік у нього є житловий будинок площею 56,3 кв. м, а також квартира у спільній власності площею 134,3 кв. м. Також прокурору надано право користування автомобілем Toyota 2017 року випуску.
За 2024 рік він заробив 1 473 475 грн на основній посаді та 22 011 грн як викладач кафедри кримінально-правових дисциплін у ХНУ імені Каразіна.
За інформацією KharkivToday, кілька тижнів тому Офіс Генерального прокурора провів аудит у Харківській обласній прокуратурі, за результатами якого було ухвалено рішення щодо заміни очільника. Пресслужба Офісу Генпрокурора у відповідь на запити тоді заявляла, що не може ні підтвердити, ні спростувати такі відомості.
Юрій Папуша народився 1990 року. У 2012 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого.
Свою службу в органах прокуратури він почав у 2012 році на посаді слідчого Київської прокуратури з нагляду за дотриманням законів у воєнній сфері Центрального регіону України.
У 2025 році Папушу призначили керівником Дніпропетровської обласної прокуратури. До цього він був заступником керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської області. Раніше працював у Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Південного регіону та обіймав посаду заступника військового прокурора Одеського гарнізону, повідомляють місцеві видання.
Юрій Папуша, новий очільник Харківської обласної прокуратури / Фото: Дніпропетровська обласна прокуратура
Згідно з декларацією за 2024 рік, на посаді заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури в Одещині Папуша отримав 1 161 089 грн зарплати.
У декларації він вказав дві квартири в Одесі у спільній власності з дружиною Анастасією (81 та 48,5 кв. м), земельну ділянку площею 20 тис. кв. м в Одеській області та автомобіль Mercedes-Benz 2019 року випуску.
Редакція також проаналізувала декларації керівників окружних прокуратур Харківщини та їхніх заступників, щоб зʼясувати, чи відбулися кадрові зміни. Ми дослідили 57 осіб: лише одна людина перейшла на роботу в окружну прокуратуру з ДБР, 26 працівників залишилися на своїх посадах, 21 — змінили окружні прокуратури, а шестеро працівників підвищилися у карʼєрі.
На початку 2025 року в Україні набрав чинності Закон про ліквідацію МСЕК. Ключова зміна полягає в тому, що МСЕК як окремі органи більше не існують. Тепер інвалідність визначають не комісії МСЕК, а експертні команди лікарів, які працюють у визначених медичних закладах.
За даними на кінець січня 2026 року, співробітники Служби безпеки України анулювали 470 медичних довідок про фейкову інвалідність чоловіків призовного віку на Харківщині. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) зайнялося аналізом декларацій працівників МСЕК за 2024–2025 роки, щоб перевірити їхні статки. Станом на останній звіт НАЗК оприлюднило дані лише щодо одного працівника — лікаря-експерта «Обласного центру медико-соціальної експертизи» (м. Харків), у декларації за 2023 рік якої виявлено недостовірні відомості на понад 1,7 млн грн. Редакція надіслала запит до НАЗК щодо інших подібних випадків, але відповіді на момент публікації не отримала.
Створено за матеріалами: gwaramedia.com
