Маєтку з казковою архітектурою на вулиці Максиміліанівській, 11 у Харкові — авторства Олексія Бекетова, відомому як «пряничний будинок» — виповнилося 125 років. Наразі споруда опинилася у центрі запеклого юридичного конфлікту через питання власності. В обласній прокуратурі наполягають, що будівля належить державі, тоді як користувач — громадська організація «Харківське медичне товариство» — нібито планує звести на ділянці офісний центр із підземним паркінгом. У свою чергу ГО стверджує, що є повноправним власником маєтку і пред’являє нещодавно укладений договір на реставрацію. Справу ускладнює велика кількість учасників і взаємних позовів. Апеляційний суд 18 лютого відмовив прокуратурі у вимозі повернути маєток державі — власником наразі визнано ГО, проте це рішення може бути оскаржене в касаційному порядку.
У центральній частині Харкова, в районі станції метро «Архітектора Бекетова», за адресою вулиця Максиміліанівська, 11, розташована особлива споруда видатного архітектора — так званий «пряничний будинок», якому вже 125 років. Останніми роками ця споруда разом із земельною ділянкою стала предметом тривалих судових суперечок щодо права власності.
Керівник Асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку «Перша харківська асоціація ОСББ» Юрій Мица стверджує: «Починаючи з 15 січня 1944 року ця будівля належить на праві власності громадській організації «Харківське медичне товариство». Вона перебуває в їхній власності вже 82 роки».
Прокурорка Віра Сірик висловила іншу позицію: «Ця будівля має державну форму власності, а «Харківське медичне товариство» виступає лише як її користувач».
Особняк професора-орнітолога Миколи Сомова визнано пам’яткою містобудування та архітектури місцевого значення. Законодавство не забороняє, щоб такі об’єкти перебували у приватній власності.
Архітектор Віктор Дворніков прокоментував практику в інших країнах: «У світі приватна власність на об’єктах культурної спадщини — досить поширене явище. Часто саме ринкові механізми сприяють ефективному управлінню та збереженню таких об’єктів. Втім, у нашій пострадянській реальності позитивних прикладів дуже мало — лише одиниці власників ставляться відповідально до збереження спадщини».
Режим експлуатації пам’ятки визначається охоронним договором, але він не гарантує збереження об’єкта, адже державний контроль часто залишається формальним, зауважує Дворніков.
«Що таке псевдореставрація? Це коли сучасними матеріалами намагаються оновити зовнішній вигляд, «підлатати» фасад — але при цьому втрачається автентична історична цінність. І ризик такої ситуації тут є», — попереджає архітектор.
Увагу до справи на початку лютого привернула обласна прокуратура, яка заявила, що «історія Харкова під загрозою». За версією відомства, юридична особа начебто має намір звести на земельній ділянці офісний центр із підземним паркінгом.
Прокурорка Віра Сірик на судовому засіданні надала документи: «Архітектурне завдання. Замовник — «Медичне товариство». Рік — 2007».
Представник ГО «Харківське медичне товариство» Геннадій Костиря відповів: «Нинішнє керівництво очолює організацію вже 10 років. Тож посилатися на документи 2007 року та вважати їх актуальними некоректно».
Ні на одному з судових засідань не вдалося отримати чіткої відповіді, чи планували або планують зводити будівлю саме на місці «пряничного будинку», чи поруч із ним. У представника товариства наполягали, що мова йде виключно про реставрацію: «Про жодні реконструкції, торговельні центри чи підземні паркінги не йдеться».
За словами представників ГО, договір про реставрацію було укладено нещодавно — 13 лютого.
«Виконавець — ТОВ «Промбудконструкція». Згідно з договором, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання виконати роботи та підготувати науково-проєктну документацію з реставрації фасадів громадського будинку на вулиці Максиміліанівській, 11. Йдеться про реставраційні роботи на підставі архівних відомостей про попередній вигляд будівлі. Коли проєкт буде готовий, його, можливо, доведеться погоджувати з відповідними органами, але сам договір таких погоджень не потребує», — пояснив Костиря.
Окрім «пряничного будинку», у справі фігурують інші житлові та нежитлові приміщення в Харкові та передмісті. Позивачами виступають обслуговуючий кооператив «Дубки-Харків», Асоціація об’єднань співвласників багатоквартирного будинку «Перша харківська асоціація ОСББ» та ряд третіх осіб.
Громадська діячка і правнучка Олексія Бекетова Олена Рофе-Бекетова зазначила: «Ситуація надзвичайно заплутана. У цій справі з’явилося багато учасників, навіть таких, які начебто не мають прямого відношення до будинку на Максиміліанівській. Складається враження, що будинок намагаються «заховати» серед інших питань».
Прокурорка Віра Сірик розповіла: «За первісним позовом ОСББ і «Дубків» було вирішено питання щодо поділу об’єкта, який розташований за адресою Ольминського, 11 — тобто нині вулиця Максиміліанівська. За нашими даними, ця будівля має державну форму власності. Про це як представник первісного позову знав і ОСББ-представник Мица Юрій Вікторович, адже він брав участь у розгляді справи у 2023 році. Отже не було підстав, щоб ОСББ і «Дубки» вирішували долю цієї будівлі».
Активісти ГО «Харківський антикорупційний центр» охарактеризували судові тяганини як настільки заплутані, що навіть юристам важко в них розібратися.
Прокурорка висловила подібну думку: «У апеляційній скарзі прокурор стверджує, що це штучно створений спір щодо поділу майна, яке вам не належить…»
Після перерви суддя відмовив прокуратурі й закрив справу. У Східному апеляційному господарському суді прокуратура вимагала скасувати рішення Господарського суду Харківської області, який визнав власником маєтку та ділянки громадську організацію «Харківське медичне товариство». Як повідомили у пресслужбі облпрокуратури, підстав для порушення інтересів держави «підтверджено не було». Наступним кроком для оскарження може стати касація, але це питання ще перебуває на розгляді.
«З архітектурної точки зору Харкова ця споруда — унікальний об’єкт. Це окремо розташований маєток замкового типу, міська садиба, яка формує не фасадну лінію, а просторове рішення. Навколо неї має бути невеликий сквер або парк — саме в цьому її цінність: вона розбиває суцільну міську забудову», — підкреслює архітектор Віктор Дворніков.
Руйнації маєтку додав російський удар — над входом і на несучих стінах з’явилися тріщини. Потрапити всередину для огляду не дозволили: чоловік, який не представився, заявив, що це приватна власність. Частину будівлі займає відділ Державної виконавчої служби.
«У 1994 році з будинку Сомова зняли шатровий дах. Не знаю, чи власники, чи користувачі досі не мали достатньо сил, грошей або можливостей, щоб його відновити. Безумовно, будівля потребує реставрації, і багато хто мріє про повернення того даху», — додала Олена Рофе-Бекетова.
Якою буде подальша доля будівлі — будемо стежити за розвитком подій.
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
