Про дроновий тиск на психіку харків’ян, ситуацію в прикордонні та на фронті – дивіться далі в огляді фронту.
Коротко про ситуацію на фронті
На Харківщині активність супротивника залишається порівняно низькою. За тиждень число атак щодня трималося на рівні приблизно десятка, лише одного разу сягнувши дев’ятнадцяти. Водночас окупанти здійснили просування на новому відтинку кордону — у районі Ветеринарного, про що повідомляють аналітики проєкту Deep State. Обласна прокуратура підтвердила розстріл чотирьох українських захисників, які потрапили в полон поблизу цього населеного пункту. Під Куп’янськом ворогу не вдається прорвати оборону, а під Вовчанськом обстановка для загарбників посилилася.
КАБи по греблі: не заради великої води?
За даними експертів, ЗСУ змогли відтіснити противника в районі Вільчі та Приліпок. Це означає, що спроби окупанта просуватися невеликими штурмовими групами в напрямку Старого Салтова вздовж Сіверського Дінця наразі заблоковані. Наступ у напрямку Вовчанська — Білого Колодязя теж не відбувся, констатував військовий оглядач Костянтин Машовець.
Невдачі загарбників під Вовчанськом поєдналися з відступом біля Амбарного, і це, ймовірно, спричинило атаку на Печенізьку греблю.
Начальник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що ворог спрямував на Печенізьку дамбу шість керованих авіабомб. Печенізьке водосховище — найбільше в області і має критичне значення для Харкова та регіону.
Гребля витримала удари, скиду води не зафіксовано. Однак є підстави вважати, що метою атак було не лише затоплення, а й порушення логістики захисників під Вовчанськом. Дорога через греблю має важливе стратегічне значення, тож після влучань Нацполіція Харківщини повідомила про тимчасове припинення руху гідроспорудою — вона потребує обстеження.
Зона знелюднення шириться
Зона вимушеного відселення розширюється на Харківщині. Постійні обстріли й атаки дронами змушують виїжджати навіть тих, хто роками відмовлявся покидати домівки під час війни.
Начальник Куп’янської РВА Андрій Канашевич зазначив: Великобурлуцька громада фактично опиниться в зоні обов’язкової та примусової евакуації дітей. Шевченківська громада додає до попередніх населених пунктів ще понад десять місцевостей, де ступінь загрози зростає. Збільшення інтенсивності обстрілів у районі Великого Бурлука призводить до масових виїздів мешканців.
Схожа ситуація спостерігається не лише в Куп’янському районі, а й на півночі від Харкова. Через російські безпілотники опинилися в логістичній ізоляції населені пункти Золочівської та Дергачівської громад. Ворог значно посилив удари по цих територіях. Масштаби руйнувань у Козачій Лопані недавно показав начальник Дергачівської МВА В’ячеслав Задоренко: у селищі відсутні світло й газ, зв’язок майже відсутній, але близько 350 людей продовжують виживати в цих умовах.
Заручники: доля “освобожденных от укронацистов”
Паралельно тривають спроби прориву кордону та створення так званої «буферної зони». Останній випадок стався неподалік Козачої — у селі Ветеринарне.
https://t.me/zadorenko_v/17085
Воєнно-політичний оглядач «Інформаційного спротиву» Олександр Коваленко прогнозує, що просочування загарбників у прикордоння продовжиться. Так росіяни намагаються компенсувати в інформаційному просторі відсутність значних успіхів на Донбасі. Тим, хто лишається в прикордонні, слід враховувати надзвичайні ризики, які виникають не лише від обстрілів.
За словами Коваленка, заходячи в села, окупанти захоплюють місцевих як заручників і вивозять їх на територію Росії. Пізніше цих людей використовують у пропагандистських сюжетах і, ймовірно, включають у списки для майбутніх обмінів. Те, що показують у сюжетах як «врятованих від укронацистів», часто є інструментом маніпуляції та одночасно способом отримати обмінний ресурс.
Не втратити Харків
Зона, непридатна для життя, повільно, але невпинно рухається від кордону в напрямку Харкова. Одночасно місто стикається з новою тактикою російського терору — безперервними нальотами БпЛА. Харків ніколи не був зоною спокою з початку повномасштабного вторгнення, але статистика показує: напруженість зростає й це не лише відчуття мешканців.
Начальник ГУНП у Харківській області Петро Токар повідомив, що порівняно з квітнем 2025 року в квітні 2026 року кількість уражень міста й області зросла на 67,7%. Також фіксується відмова ворога від застосування ракет РСЗВ та керованих авіабомб і перехід на безпілотники типу «Герань-2» та «Герань-3».
У таких умовах питання збереження життя в Харкові набуває ще більшої актуальності, і йдеться не лише про ефективність ППО.
Мер Харкова Ігор Терехов підкреслює: люди залишатимуться, якщо почуватимуться безпечно. Він подякував силам ППО за зусилля, зазначивши, що, хоч не все вдається, результат є помітним. Утримання населення в прифронтових містах потребує іншої економічної моделі — спеціальних податкових умов, підтримки бізнесу, соціальних виплат і пільг. Без таких заходів зберегти людей у великих містах і прифронтових громадах неможливо.
Автор: Оксана Горун, Ніколь Костенко-Лагутіна
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
