15 березня російський FPV-дрон влучив у машину швидкої допомоги на Купʼянщині. Внаслідок цієї атаки загинули два медика, ще один отримав поранення. Після інциденту рідні загиблих і користувачі соцмереж скаржилися, що бригади екстреної допомоги не забезпечені належними засобами індивідуального захисту для виїздів у прифронтові райони.
Після загибелі медиків керівництво Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Харківській області (ЦЕМД та МК) і обласна військова адміністрація пообіцяли переглянути підхід до захисту екіпажів.
За місяць журналісти видання дослідили, що саме обіцяли змінити і що фактично було змінено в роботі екстреної медичної допомоги.
Із лютого на прифронтових територіях Харківщини почастішали російські удари по бригадах швидких. Станом на початок квітня поліція повідомляла принаймні про пʼять таких випадків.
27 лютого в Купʼянському районі зник екіпаж автомобіля швидкої, у якому працював Дмитро Колесник. Поліція пізніше заявила, що машину пошкодив російський FPV-дрон. Наречена Дмитра, Альбіна, розповіла журналістам видання, що перший безпілотник пройшов по трасі поруч із авто — водієві вдалося ухилитися, другий застряг у антидроновій сітці, а третій спричинив пошкодження швидкої.
Щоб врятуватися, медики покинули машину й відійшли вглиб лісу. Вони взяли з собою найціннішу апаратуру, бо, за словами Альбіни, у разі її втрати керівництво вимагало б пояснень.
Медики нарахували приблизно 25 дронів поблизу. Слідкували за ними оком і на слух, оскільки не мали детекторів. Коли стемніло, бригада попрямувала вздовж траси до найближчого села, де знову зʼявився звʼязок і вони повідомили керівництву про подію. Автомобіль швидкої евакуювали наступного дня, повідомила поліція.
Альбіна також зазначила, що інформація про «полювання» дронів на карети швидкої циркулювала ще у 2025 році, але керівництво ЦЕМД та МК на неї не відреагувало.
Раніше дівчина працювала у бригаді екстреної допомоги і у 2023 році виїжджала на деокуповані території Харківщини. Колеги розповідали, що дрони раніше літали, «слідкували за ними або навіть намагалися влучити по машинах». Проте, за словами Альбіни, до лютого автівкам вдавалося відбиватися від атак і ухилятися від ударів.
Через пошкодження автомобіля після 27 лютого бригада Дмитра тривалий час не виїжджала на прифронтові ділянки. Проте 13 березня хлопець повідомив Альбіні, що вони знову їдуть у Купʼянський район.
«Я його запитала, чи дали броньоване авто або якийсь захист. Він сказав: ні, не дали, але нібито ситуація покращилась і взагалі вони їдуть на інший напрямок. Ввечері я намагалася відрадити його їхати, але він сказав: “Не те щоб можна відмовитись від цього”», — розповіла дівчина.
За її словами, відмова їхати могла загрожувати зменшенням премії або погіршенням стосунків із керівництвом.
Пошкоджений автомобіль швидкої після атаки російським дроном 15 березня / Фото: Поліція Харківської області
15 березня близько пʼятої ранку між селами Нова Олександрівка та Червона Хвиля Купʼянського району російський дрон влучив у автомобіль бригади Дмитра під час евакуації поранених, повідомили у ЦЕМД та МК.
Дмитро й медичний технік Олег Журавльов загинули, а парамедик Олександр Дудулад отримав поранення.
Як повідомляв MediaPort, під час прощання з Олегом Журавльовим керівник ЦЕМД та МК Віктор Забашта, відповідаючи на питання про наявність детекторів або засобів особистого захисту в бригади, сказав: «Вони навряд чи б їм допомогли».
«Звичайно, все це було. Ну, це потужний дрон, який влучив у кабіну… На жаль, це доля», — наголосив Забашта.
Віктор Забашта на похованні медиків швидкої / Фото: Ґвара Медіа, Поліна Куліш
За словами Альбіни, детекторів дронів у бригади Дмитра не було ані під час лютневої події, ані в березні під час фатальної атаки.
«Мене дуже обурює, що тільки після трагедії щось почало змінюватись. Чому саме мій Діма мав загинути, щоб щось почало змінюватись?» — підкреслила вона.
Після трагедії у соцмережах поширили пост із закликом захистити медиків Харківщини. Автори стверджують, що бригади екстреної допомоги не забезпечені засобами індивідуального захисту (шоломами та бронежилетами) і змушені працювати в небезпечних зонах на непристосованих для цього автомобілях.
У коментарі журналістам видання Забашта заявив, що медики забезпечені всім необхідним. Повідомлення в соцмережах він назвав російською пропагандою.
«З 2022 року всі медики забезпечені бронежилетами та шоломами. Ніхто не скаржився. Я щодня спілкуюся з людьми, запитую в них, чого вистачає, чого не вистачає», — зазначив Забашта.
Водночас Альбіна підтвердила, що додаткового захисту, як-от детекторів дронів чи систем РЕБ, під час виїзду бригада не мала.
«Те, що з наших бронежилетів сміються всі військові, — це взагалі не секрет», — анонімно прокоментувала ситуацію працівниця екстреної допомоги в спілкуванні з MediaPort, яка й зараз виїжджає на небезпечні території.
Кореспондентка видання, яка працювала в прифронтовій громаді поруч із бригадами «екстренки», також зазначила, що медики були без бронежилетів.
Медики швидкої на похованні Дмитра Колесника / Фото: Ґвара Медіа, Поліна Куліш
Пізніше зʼявлялась інформація про інші російські атаки на бригади швидкої на Купʼянщині.
На похованні Дмитра були присутні посадовці, які пообіцяли переглянути підхід до захисту працівників швидких, котрі виїжджають у прифронтові райони Харківської області.
Ігор Волченко, заступник директора обласного департаменту охорони здоровʼя, тоді пояснив журналістам, що оснастити машину спеціальним захистом «не так просто, адже це не військова техніка». Тому в департаменті планують обдумати обмеження територій, куди дозволено виїжджати медикам.
Пізніше начальник Харківської військової адміністрації Олег Синєгубов уточнив, що працівникам екстреної медичної допомоги без встановлених систем РЕБ в автомобілях можуть заборонити виїжджати на виклики у прифронтові населені пункти. Він пообіцяв винести це питання на Раду оборони.
Щодо систем РЕБ Синєгубов повідомив на брифінгу: на кінець березня понад 15 швидких уже обладнані радіоелектронним захистом. Також є домовленості про постачання ще 10 систем.
«Насамперед ми маємо забезпечити 50 автомобілів, які виїжджають саме на ризиковані території», — сказав він.
Водночас Синєгубов зазначив, що це комплексне завдання, бо частина автомобілів надана фондами й не належить безпосередньо ЦЕМД та МК. Також може виникнути конфлікт роботи систем РЕБ із медичним обладнанням, яким укомплектовані реанімаційні автомобілі.
Очільник області запевнив, що організують захист машин швидкої — або за кошти обласної адміністрації, або за допомогою фондів. За його словами, відбулися переговори з представниками фонду Говарда Баффета щодо цього питання.
«Тобто ми будемо вишукувати ресурс для того, щоб забезпечити спочатку перші 50 автомобілів, а далі — по максимуму всі 120, які чергують цілодобово на всіх маршрутах, щоб забезпечити їх системами РЕБ», — повідомив Синєгубов.
20 квітня він заявив, що для потреб обласного ЦЕМД та МК передали 10 систем РЕБ та обладнання для сканування і виявлення дронів.
Також, за його словами, тривають переговори щодо отримання ще 35 таких систем.
Системи РЕБ, які передали ЦЕМД та МК 20 квітня / Фото: Олег Синєгубов
Через місяць після трагедії журналісти видання у соцмережах опитали співробітників бригад швидкої допомоги про те, що змінилося в їхній роботі і наскільки безпечно виїжджати на прифронтові території Харківщини.
«Почалися хоч якісь кроки в бік нашої безпеки. Найближчим часом обіцяють надати “Чуйки” (один із українських детекторів дронів) та РЕБи. Загалом керівництво стало приділяти трохи більше уваги засобам захисту. Проте поки немає змін щодо обмеження виїздів на прифронтові ділянки», — розповів один із працівників екстреної медичної допомоги.
Медик додав, що не отримав жодних додаткових засобів захисту — «як була своя броня, так і залишилася».
Водночас виконуюча обовʼязки директора Департаменту медичних послуг Валерія Соручан у відповіді на офіційний запит повідомила, що всі бригади екстреної медичної допомоги, особливо ті, що працюють у прифронтових регіонах, забезпечені кевларовими шоломами, бронежилетами та засобами індивідуального захисту. Вона також зазначила, що зараз обладнують автомобілі екстреної допомоги системами РЕБ.
Соручан додала, що Міністерство охорони здоровʼя не отримувало офіційних звернень від медиків Харківської області щодо додаткового захисту після удару дрона 15 березня.
Також алгоритм роботи медиків у прифронтових районах залишився незмінним: перед виїздом бригади проводять оцінку ризиків згідно з протоколом, затвердженим МОЗ у січні 2025 року.
Представниця департаменту вказала, що відповідальними за забезпечення бригад всіма необхідними матеріально-технічними ресурсами є обласні військові адміністрації, а контроль за використанням цих ресурсів належить місцевому керівнику ЦЕМД та МК.
Альбіна та Олександр Дудулад на похованні Дмитра Колесника / Фото: Ґвара Медіа, Поліна Куліш
Альбіна не чула про зміни чи запроваджені обмеження щодо напрямків виїздів бригад швидкої у прифронтових районах. Вона додала, що після атаки 15 березня частина медиків почала відмовлятися виїжджати на небезпечні ділянки без належного захисту: деякі бригади, які мали виїжджати в той самий день, зупинялися вже по дорозі.
«Зараз дехто з них перебуває у відпустці й невідомо, чи це відпустка запланована, чи це пов’язано з їхньою відмовою», — зазначила дівчина.
Медики висловлювали невдоволення неналежним захистом ще з часів деокупації Харківщини у 2022 році, коли почалися перші відрядження на ці території. Альбіна розповіла, що деякі працівники відмовлялися їхати, і під тиском їх змушували звільнятися.
Вона підкреслила, що подібні випадки продовжуються й сьогодні.
Створено за матеріалами: gwaramedia.com
