Система освіти Харкова продовжує розвиватися навіть в умовах війни: місто створює більше можливостей для безпечного навчання в очному форматі. На сьогодні функціонують 24 безпечні освітні локації: сім навчальних просторів у метрополітені, сім протирадіаційних укриттів і десять підземних шкіл. Ці місця забезпечують навчальний процес майже для 28,5 тисячі школярів. У планах — облаштувати ще один безпечний простір на станції метро та створити підземний дитячий садок.
Паралельно Харків бере участь у реформі старшої школи. У трьох міських ліцеях стартував пілотний проєкт: десятикласники проходитимуть навчання три роки замість двох. Це частина поступового переходу України до 12-річної системи загальної середньої освіти.
ВАЛЕРІЙ ШЕПЕЛЬ ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ ОСВІТИ ХМР
Харків отримав можливість долучитися до експерименту з впровадження трирічної профільної середньої освіти. Із 125 ліцеїв по всій країні три — харківські: № 3, № 124 і № 138.
Ми зараз перебуваємо в процесі реформування — переходимо від одинадцятирічної до дванадцятирічної школи. У чому суть? Учні, які цього року пішли до десятих класів у пілотних закладах, навчатимуться не два роки, як звично, а три. Отже, вони завершуватимуть школу у 2029 році — разом із випускниками пілотних програм із інших регіонів.
Загалом у пілоті задіяні дев’ять класів і 234 учні з різних районів міста. Батьки дали згоду на участь своїх дітей в експерименті.
Навчальний процес організували за трьома напрямами: STEM (природничо-математичний), суспільно-гуманітарний та мовно-філологічний. В межах кожного напряму учні мають змогу обирати профільні предмети й додаткові курси відповідно до інтересів. Загалом у трьох ліцеях передбачено одинадцять різних профілів підготовки.
До викладання залучені досвідчені вчителі та викладачі вищих навчальних закладів. Вони проводять курси, що дозволяють глибше опанувати теми, релевантні обраному профілю.
ВЛАДИСЛАВ КРОНГАУЗ ДИРЕКТОР ХАРКІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ № 138
На сьогодні у нас навчаються 76 учнів. Два класи працюють у змішаному форматі. Усередині таких класів формуються групи за рівнем: поглиблене вивчення предметів відбувається в окремих підгрупах.
Крім того, учні можуть заглиблюватися в дисципліни, що допомагають опанувати обраний профіль. Існує також блок курсів за вибором.
Це вкрай корисно для соціалізації та залучення школярів до різних практичних проєктів. Наша кар’єрно-освітня радниця допомагає учням більш усвідомлено визначатися з майбутньою професією — ми також впроваджуємо предмет «Кар’єрне консультування».
Мета — щоб після дванадцятого класу діти мали чітке уявлення про подальшу освітню траєкторію та професійні плани.
Важливим елементом нової моделі є кар’єрне орієнтування. У ліцеї № 138 з десятикласниками працює кар’єрно-освітня радниця, яка допомагає визначати сильні сторони, інтереси та планувати подальше навчання. Адаптаційний період дає можливість переглянути початковий вибір і за потреби змінити напрям підготовки.
НАДІЯ ЯКИМЕНКО ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГИНЯ, КАР’ЄРНО-ОСВІТНЯ РАДНИЦЯ ХАРКІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ № 138
Моя діяльність полягає в інформуванні учнів про кар’єрні можливості та різноманіття професій. Я веду курс особистісного розвитку й кар’єрного орієнтування, який допомагає дітям краще пізнати себе, усвідомити свої сильні й слабкі сторони та визначити подальший шлях.
Це непростий період — завершується дитинство й починається підготовка до дорослого життя. У цей час особливо важлива підтримка вчителів, психологів, батьків та інших дорослих.
Пілотні класи об’єднали десятикласників із різних районів Харкова, які вирішили долучитися до експерименту. Освітній процес відбувається у змішаному форматі: поєднуються очні заняття та дистанційні заняття.
ОЛЕНА ТЕСЛЕНКО УЧИТЕЛЬКА ІСТОРІЇ ХАРКІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ № 138, КЛАСНА КЕРІВНИЦЯ 10-А КЛАСУ ПІЛОТНОГО ПРОЄКТУ
Мені імпонує ця система тим, що діти самостійно обрали напрям і профіль, яким прагнуть займатися. Вони визначилися щодо майбутньої професії, тож навчаються із зацікавленням, адже їм подобаються предмети, у яких вони хочуть розвивати вміння для подальшої кар’єри.
Головна перевага проєкту, за словами самих учнів, — можливість сфокусуватися на дисциплінах, які справді цікаві і корисні для майбутньої професії. Уже зараз школярі обирають напрям, за яким планують продовжити освіту у виші.
ЮЛІЯ КРАЙНЮК УЧЕНИЦЯ 10-ГО КЛАСУ ХАРКІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ № 138
Я обрала хіміко-біологічний профіль для подальшого навчання в університеті. Мені подобається, що ми більше вивчаємо предмети, які мене цікавлять, зокрема хімію та біологію. Серед курсів за вибором є ландшафтний дизайн, хімія та здоров’я людини, «Письменниці-бунтарки» — вони також дуже цікаві.
ОЛЕГ СВЯТЕНКО УЧЕНЬ 10-ГО КЛАСУ ХАРКІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ № 138
Мені більше до вподоби ця система. Я навчаюсь у філологічному профілі, тому маю більше гуманітарних предметів і суттєво менше предметів природничо-математичного циклу. Це дає мені змогу глибше опанувати ті дисципліни, що відповідають моїм інтересам.
ДІАНА МАКАРЕЦЬ УЧЕНИЦЯ 10-ГО КЛАСУ ХАРКІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ № 138
Мені подобається, що я вивчаю більше предметів, які хочу опанувати поглиблено й які потрібні для вступу. Ми також вивчаємо математику та інші дисципліни, необхідні для складання іспитів. Окрім цього, маємо цікаві курси, наприклад «Письменниці-бунтарки».
Перші підсумки експерименту в Харкові стануть частиною загальної практики впровадження профільної старшої школи в Україні. Учні пілотних класів завершать навчання у 2029 році; за цей час вони матимуть можливість поглибити знання за обраними дисциплінами і краще підготуватися до вступу до вищих навчальних закладів.
Створено за матеріалами: infocity.kharkiv.ua
