Організатори фестивалю “Успенський ярмарок” пропонують перенести День Харкова з 23 серпня на 15 серпня.
Перший досвід відзначення альтернативного Дня міста відбудеться в обмеженому форматі — у садку Літературного музею. Організатори сподіваються, що з часом ця дата може замінити нинішнє святкування 23 серпня, яке має багато історичних суперечностей. Натомість 15 серпня в Харкові віддавна проводилися святкування: саме в цей день починався один з найбільших на території сучасної України Успенський ярмарок, відомий ще з XVII століття.
Харків не був повністю звільнений 23 серпня
Ініціаторами пропозиції стали дослідник історії міста, письменник і публіцист Андрій Парамонов, видання MediaPort та Літературний музей. Ідею відокремлення або скасування святкування 23 серпня Андрій Парамонов просуває з 2013 року. За його дослідженнями, 23 серпня 1943 року Харків ще не був повністю звільнений від нацистської окупації. Тоді радянський маршал Іван Конєв поспішив доповісти про відхід німців, хоча ворог залишався в межах міста, закріпившись за річкою Уди. Для вибивання супротивника довелося вести важкі атаки з великими втратами.
“Два райони були під окупацією частково, а один, який називався Червонобаварський на той час, був окупований повністю і звільнений лише 29 серпня. Як ми можемо святкувати, якщо з 23 серпня по 29 за місто Харків загинули безліч людей, військових? За деякими підрахунками — близько 100 тисяч за тиждень”, — сказав Андрій Парамонов.
На його погляд, День звільнення Харкова варто відзначати окремо — як пам’ятну дату на вшанування загиблих, а проводити його доцільніше 29 або 30 серпня, коли бої за місто фактично завершилися і воно було звільнене від німецької окупації.
370 років ярмаркових традицій
Організатори пропонують встановити День Харкова на 15 серпня — дату, яка має глибоке історичне коріння для міста. Саме цього дня Православна церква України відзначає Успіння Пресвятої Богородиці. У межах Харківської фортеці це свято історично було головним, оскільки Свято-Успенський храм довго залишався єдиним храмом усередині фортеці, а згодом — і головним.
“У межах фортеці існувала тільки одна-єдина церква, Успенська, всі інші вони були поза межами фортеці. У 1659 році отримали дозвіл від московського царя Олексія Михайловича, і в тому ж році, у серпні пройшов перший ярмарок”, — зазначає Андрій Парамонов.
Спочатку ярмарок слугував для простого обміну товарами, згодом там почали торгувати більш систематично. До початку XX століття Успенський ярмарок був одним із десяти найбільших у тодішній Російській імперії. Це був не лише торговий майданчик: на ярмарок приїжджали театральні трупи, циркові артисти, лялькові театри, працювали різні розваги, а люди з далеких місць зустрічалися і спілкувалися.
Точна дата заснування Харкова на сьогодні лишається предметом дискусій серед істориків, проте легендарні сюжети пов’язують заснування міста саме з Успінням.
“На Успіння, за твердженням легенди ‘Заснування Харкова’ Квітки-Основ’яненка, і було засноване місто, саме тому ми розглядаємо наш захід як спробу альтернативного святкування Дня Харкова”, — пояснила співробітниця Літературного музею Ольга Бондар.
15 серпня в Літмузеї Ольга Бондар детальніше розповість, як у творах Квітки-Основ’яненка описувалися традиції харківських ярмарків — що там продавали, хто приходив на святкування та як поводилися відвідувачі. Далі MediaPort представить проєкт “Фортеця Харків”. Фестиваль також завершать розмови в програмі “Діалоги історика та шинкаря”: Андрій Парамонов разом із сомельє Вячеславом Каташем розкажуть про виноробів Слобідської України.
Співорганізатор фестивалю Андрій Парамонов сподівається, що згодом нова дата Дня Харкова витіснить святкування, яке історично не пов’язане з містом — 23 серпня.
“У 2029 році буде 370 років з часу першого Успенського ярмарку. Якщо нам вдасться протриматися, набути досвіду та розвинути цю ініціативу, то у 2029 році, навіть без активної підтримки влади, можна буде значно масштабніше відзначити День Харкова саме в цей день”, — зазначає дослідник історії міста.
Створено за матеріалами: 2day.kh.ua
