Раніше Харків вважали студентською столицею України, проте повномасштабне вторгнення переглянуло звичну логіку університетського життя.
Для міста, яке регулярно опиняється під загрозою обстрілів, питання очного навчання вже не зводиться лише до розкладу чи бажання студентів бачитися з викладачами. Тепер ключовим є наявність безпечного простору — місця, де можна проводити лекції, лабораторні роботи, практичні заняття й консультації навіть під час повітряних тривог.
У Харкові поступово з’являються такі рішення. Наприклад, у січні 2026 року в Харківському національному університеті радіоелектроніки відкрили безпечний простір, пристосований для проведення лекцій і практичних занять під час сигналів тривоги. Ініціативу реалізували Kharkiv IT Cluster, IT4Life та EPAM Ukraine, а загальні інвестиції в проєкт перевищили 830 тис. грн.
Чому онлайн-формат не замінить університет повністю
Дистанційне навчання допомогло зберегти освітній процес у складні часи, але воно не відповідає всім потребам студентів. Це особливо відчутно на спеціальностях, де важливі лабораторні роботи, спеціалізоване обладнання, командні проєкти та безпосередній контакт із викладачем. Майбутньому інженеру, лікарю, архітектору, програмісту чи менеджеру недостатньо прослухати запис лекції — потрібна можливість ставити запитання, робити помилки, експериментувати, обговорювати рішення та отримувати оперативний зворотний зв’язок.
Саме в таких обставинах формується професійна зрілість: студент вчиться не лише освоювати теорію, а й застосовувати її на практиці. Коли викладач організовує командну роботу, дискусію або презентацію проєкту, разом із фаховими знаннями розвиваються й soft skills — комунікація, адаптивність, відповідальність та вміння співпрацювати, без яких сучасному спеціалісту важко конкурувати на ринку праці.
Підземні аудиторії як інвестиція в майбутні кадри
Підземний університет — це не просто укриття з партами. Це комплексний підхід до збереження освітньої екосистеми: приміщення мають забезпечувати вентиляцію, електропостачання, інтернет, санітарні умови, доступ до навчального обладнання та можливість швидко відновити навчальний процес відповідно до розкладу при зміні безпекової ситуації.
У ХАІ безпечні простори облаштовували поетапно з січня 2024 року. Їхня загальна площа становить близько 1,5 тис. кв. метрів, а навчальний процес у них стартував 1 вересня 2025 року. За інформацією керівництва університету, такі приміщення розраховані приблизно на 400–500 здобувачів освіти, аспірантів і викладачів; у перспективі виш планує забезпечити очну форму навчання для 35–40% студентів, принаймні для практичних і лабораторних занять.
Практика, яку неможливо передати через екран
Найбільша цінність очного навчання — у практичній взаємодії. Студент медичного закладу має відпрацювати навички, що вимагають точності рухів, уваги до деталей і спілкування з пацієнтом. Майбутній інженер повинен бачити, як працює обладнання, як виникають технічні збої і як команда знаходить рішення. Для ІТ-студента важливо не лише писати код, а й пояснювати його логіку, презентувати рішення, працювати в парі та сприймати критику.
Саме тому великі харківські університети шукають гібридні моделі навчання. За даними Kharkiv Today, у Харківському національному медичному університеті підготували 10 укриттів, розрахованих на 2500 студентів; практичні заняття там можуть проходити офлайн, тоді як лекції залишаються в онлайн-форматі. Такий підхід дозволяє мінімізувати ризики для безпеки, водночас не втрачаючи ключових елементів професійної підготовки.
Чому це важливо для Харкова
Підземні університети мають значення не лише для студентів. Вони допомагають утримувати молодь, викладачів, науковців і бізнес-партнерів у місті. Коли студент бачить, що його виш не просто «переживає онлайн», а створює належні умови для навчання, практики й розвитку, у нього з’являється більше мотивації залишатися в Харкові.
Представники МОН також зазначали, що харківські університети продовжують дослідження навіть у підземних просторах, мають унікальне обладнання та дотримуються позиції без масових релокацій. Це важливий сигнал: місто не відмовляється від свого статусу освітнього центру, а шукає нові моделі існування в умовах війни.
Офлайн-досвід у безпечних приміщеннях — це набагато більше, ніж просто повернення до аудиторій. Це про якість професійної підготовки, довіру, командність і відчуття приналежності до університетської спільноти. Саме такі аспекти формують майбутнього фахівця — не лише компетентного, а й готового працювати з людьми, брати відповідальність за рішення й розвивати місто, у якому він навчається.
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
