Електростанції з генераторами та котлами заховати під землю неможливо — це надто дорого й довго, а от підстанції та трансформатори можна, але для цього потрібні складні інженерні рішення, зокрема системи охолодження, — розповів професор кафедри передачі електричної енергії НТУ «ХПІ» Дмитро Данильченко.
«Не можна опустити під землю те обладнання, яке потрібно обслуговувати і яке дуже габаритне. Якщо говорити про електростанцію, яка виробляє електроенергію, там є генератори, котли — це надзвичайно великі конструкції. Щоб усе це закопати, треба вирити велику площу. Це надзвичайно дорого й дуже довго», — пояснив експерт.
Проте для підстанцій, особливо високовольтних, вже будують захисні бункери, каже професор.
«На підстанціях меншого рівня — там простіші споруди, які можуть захистити від уламкових уражень і навіть іноді від атак безпілотників», — зазначив Данильченко.
Найцінніше обладнання підстанцій — трансформатори — теоретично також можна розмістити під землею. Проте це стикається з іншою ключовою проблемою.
«Трансформатор сильно нагрівається. Якщо не відводити тепло, він може швидко перегрітися і вийти з ладу», — пояснив професор.
Щоб забезпечити нормальну роботу таких підземних рішень, потрібні складні інженерні системи вентиляції й охолодження, що робить проєкт набагато дорожчим.
У повному інтерв’ю Данильченко наголосив, що в Харкові не варто прагнути до повної автономності кожного багатоквартирного будинку — це найдорожчий варіант. Натомість важливіше підвищувати енергоефективність будівель. Також він розповів:
- Чому зараз систему доводиться «латати» різнорідним обладнанням, створюючи «підстанції‑Франкенштейни».
- Яке енергетичне обладнання реально та доцільно ховати під землею.
- Що робити з ТЕЦ — відновлювати їх чи шукати альтернативи.
- Чи врятують ситуацію сонячні панелі на дахах багатоповерхівок.
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
