Що спричиняє занепад історичної споруди в серці Харкова

Після ракетного удару російських військ 2 березня 2022 року будівля на майдані Конституції, 3 у центрі Харкова залишилася без даху. Дощ і сніг проникали всередину, що спричинило поступове руйнування приміщень. 14 вересня 2026 року в цій споруді спалахнула пожежа. За словами мешканців сусідніх будинків, це вже не перший випадок займання.

Ще у 2023 році комісія з обстеження пам’ятки визнала технічний стан споруди незадовільним і рекомендувала невідкладні консерваційні роботи.

Будівля, зведена наприкінці XIX століття, охороняється як пам’ятка архітектури місцевого значення. Жителі будинку з початку повномасштабної війни неодноразово зверталися до міських і державних установ із проханням захистити споруду від подальшого руйнування, але досі немає чіткого розуміння, хто має організувати та профінансувати роботи.

Щоб з’ясувати, хто несе відповідальність за збереження Палацу праці в Харкові і чому після обстрілів його ще не відновили, журналістка поспілкувалася з юристом та мешканцями будинку.

Будинок на майдані Конституції, 3 — пам’ятка архітектури, зведена у 1894 році. Про це розповів фахівець з архітектури Іван Пономаренко. За його даними, ймовірними авторами проєкту були архітектори Володимир Величко або Томсон.

Споруду збудували для магазину торговельного товариства «Пономарьов та Рижов», де продавали металеву фурнітуру. У 1930-х роках тут працював магазин контори з торгівлі з іноземцями «Торгзін». У 1954 році будівлю надбудували ще на три поверхи, щоб вирівняти висоту забудови майдану. У період незалежності в приміщеннях розміщувався великий магазин «Адідас».

Після російського обстрілу будівля залишилася без даху, через що опади продовжували проникати всередину й спричиняти руйнування конструкцій.

«Без даху та опалення щороку стан будівлі погіршується надзвичайно швидко. Чим довше вона перебуває під впливом опадів, тим складніше й дорожче буде її відновити», — зауважив Іван Пономаренко.

Будинок на майдані Конституції, 3 утворює одну композиційну групу з Палацом праці та будинками на вулиці Квітки-Основ’яненка, 11 і провулку Соборному, 1 — усі вони мають спільний двір.

За словами фахівця, мешканці регулярно зверталися до міських і державних органів із проханням провести протиаварійні роботи та законсервувати споруду. У 2023 році тодішній директор обласного департаменту містобудування та архітектури, коментуючи ситуацію, зазначав:

«Ситуація критична. Необхідного розуміння немає. Там багато власників — від державних до приватних. Виконувати роботи на приватній власності нам закон не дозволяє. Будівлю обстежували, виконували деякі роботи, частково проводили консерваційні заходи. Подальшу долю треба вирішувати спільно з Харківською міською радою».

14 вересня 2026 року в будинку сталася пожежа. За даними ДСНС, займалися приміщення на четвертому та п’ятому поверхах і горище. Загальна площа пожежі становила 150 квадратних метрів. Причину загоряння наразі не встановлено.

Вікторія, чия родина володіє квартирою поруч із Палацом праці з 1959 року, розповідає, що після обстрілу мешканці не отримали чітких пояснень щодо майбутньої долі пошкодженої будівлі.

«Ніхто, окрім рятувальників, у перші хвилини після ракетного удару з мешканцями не спілкувався, не надавав жодних роз’яснень», — наголосила вона.

Після обстрілу мешканці систематично надсилали звернення до різних інстанцій — до Верховної Ради України, Офісу президента, Кабінету міністрів, Міністерства культури, Міністерства розвитку громад і територій, Харківської обласної військової адміністрації, районної адміністрації, профільних департаментів міськради та міського голови Ігоря Терехова. За словами Вікторії, звернення були як колективними, так і персональними.

У відповіді Департаменту містобудування та архітектури ХОВА на звернення власників у 2023 році вказано, що будівля на майдані Конституції, 3 внесена до реєстру як пам’ятка містобудування та архітектури місцевого значення під назвою «Магазин “Люкс”» і перебуває в комунальній власності територіальної громади Харкова.

ХОВА повідомила, що ще в серпні 2022 року зверталася до міського Департаменту житлово-комунального господарства з проханням вжити заходів для збереження будинку. Водночас в обласній адміністрації зазначили, що не отримували інформації про виконані містом роботи.

У червні 2023 року фахівці ХОВА оглянули будівлю, задокументували її стан фотознімками та склали акт, який передали міському Департаменту ЖКГ для подальшого реагування.

В облдержадміністрації підкреслили, що вони не відповідають за фінансування та проведення консерваційних або реставраційних робіт у цій будівлі.

Зі звіту міськради відомо, що 14 лютого 2023 року будівлю оглянула комісія з питань охорони культурної спадщини. Технічний стан об’єкта було визнано незадовільним; у документі зазначено, що для збереження споруди необхідні протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи й відповідна проєктна документація.

У відповіді Харківської міської ради також зазначено, що будівлю внесено до реєстру пошкоджених внаслідок збройної агресії Росії.

Проте, за словами Вікторії, отримані відповіді не дали мешканцям чіткої інформації про те, хто має організувати та профінансувати ці роботи.

«Всі отримані відповіді — набір формальностей, який не дає реальної користі», — констатує вона.

Вікторія додає, що в перших відповідях на звернення йшлося переважно про фінансування та статус будівлі як пам’ятки.

«У перших відповідях ключові слова були “гроші” та “пам’ятка”. Коли в місті почали відновлювати житлові будинки, що мають статус пам’яток, ці аргументи стали менш актуальними», — підкреслила вона.

Родина Ніни, яка також мешкала в цьому будинку, після обстрілу втратила житло. Відтоді сім’я не має постійного помешкання, а пошкоджена споруда продовжує руйнуватися від погодних умов.

«Ми вже три роки не можемо оселитися десь постійно, постійно переїжджаємо. Ніхто нам не телефонує, нічого не пояснює і не надає допомоги. Ми зверталися до всіх інстанцій, але за цей час навіть елементарного даху не зробили. Під дощем і снігом будинок стоїть і повністю руйнується», — скаржиться вона.

Анна, яка жила у квартирі на майдані Конституції, 3 із двома дітьми, розповіла, що під час обстрілу загинув її чоловік, який був удома. Вона каже, що мешканці неодноразово зверталися до відповідних служб із проханням прибрати територію, відновити комунікації та відремонтувати дах.

Ще одна мешканка, також на ім’я Вікторія, наголошує, що мова йде не лише про збереження історичної споруди, а передусім про людей, які залишилися без домівок.

«Це не просто об’єкт культурної спадщини чи музейний експонат. Це будинки, у яких жили родини. Багато сімей залишилися без даху над головою, і ми не можемо отримати компенсацію за зруйноване майно», — зазначила вона.

Пошкодження будівлі та її внутрішніх приміщень / Фото: власниця квартири Вікторія Сергієнко

Пошкодження будівлі та її внутрішніх приміщень / Фото: власниця квартири Вікторія Сергієнко

Наталія — власниця квартири в іншому будинку, що має спільний двір із Палацом праці. Вона розповідає, що після обстрілів мешканці неодноразово просили закрити вибиті вікна, зачинити двері та полагодити дах. У офіційних відповідях їм інколи повідомляли, що роботи проведені, але на практиці будинок залишався «відкритим» для сторонніх.

«Ми самі неодноразово зачиняли вхід у двір. Він постійно відчинений. У квартирах ходять сторонні люди — має місце мародерство та вандалізм», — розповідає мешканка.

Квартира Наталії знаходиться на третьому поверсі. Після обстрілу в ній вибило вікна, пошкодило стелю й вирвало двері. Частину меблів родина змогла забрати, решту залишили в кімнатах і намагаються самостійно захистити.

За словами Наталії, нещодавно сусід помітив сторонніх у її квартирі — зайшов туди з двору й виявив близько 15 підлітків. Вона розповіла, що пожежа 14 вересня 2026 року була не першим загорянням у Палаці праці й суміжних будівлях. Після останнього інциденту вона подала заяви до поліції, ДСНС і Харківської ОВА. Раніше сім’я також зверталася до поліції через сторонніх осіб на території будинку.

Наталія додає, що мешканці намагалися домогтися відновлення будинку. За її інформацією, проєкт реставрації був готовий ще у 2024 році, але коштів на виконання робіт досі не виділено.

За законом, відповідальність за збереження пам’ятки архітектури, а також за організацію й фінансування відповідних робіт покладається на власника або того, хто здійснює управління чи утримання будівлі. Саме ці особи мають дбати про її стан і не допускати подальшого руйнування, — роз’яснює юрист з нерухомості Олександр Солодовников.

Якщо будівля пошкоджена і перебуває під загрозою обвалу, потрібно вжити заходів для її захисту. Для будинку на майдані Конституції, 3 це означає: убезпечити приміщення від дощу й снігу, укріпити пошкоджені аварійні конструкції, запобігти подальшому руйнуванню та усунути загрозу для людей.

Не обов’язково очікувати на повноцінну реставрацію: закон дозволяє проводити першочергові протиаварійні та консерваційні роботи навіть на пам’ятках архітектури, пошкоджених під час бойових дій.

Зокрема, відповідно до пункту 5 Особливостей, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1342 у редакції постанови №713 від 20 травня 2026 року, такі заходи можуть включати встановлення тимчасового даху, захисних конструкцій і підпірок, а також укріплення пошкоджених частин будівлі.

«Статус пам’ятки архітектури не забороняє встановлення тимчасового даху або проведення консервації. Навпаки, законодавство передбачає механізми для захисту таких будівель до початку повноцінної реставрації», — пояснює Олександр Солодовников.

Експерт додає, що в межах своїх повноважень міська влада може організувати технічне обстеження пошкодженої споруди, ініціювати першочергові ремонтні роботи, визначити джерела фінансування та замовити необхідні роботи.

При цьому орган охорони культурної спадщини ХОВА контролює законність виконаних робіт і погоджує втручання в пам’ятки місцевого значення.

Якщо власник або управитель не виконує своїх зобов’язань щодо збереження пам’ятки, уповноважений орган може вимагати провести необхідні роботи або організувати їх самостійно за спеціальні кошти.

«Щоб встановити юридичну відповідальність за бездіяльність щодо будинку, потрібно дослідити документи про право власності, управління, результати технічного обстеження та рішення уповноважених органів», — пояснює юрист.

Він також наголошує, що власники квартир у пам’ятках архітектури мають право на компенсацію за житло, пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії.

Однак такий статус означає особливі правила оцінки пошкоджень, відновлення та визнання будівлі знищеною. Також необхідно відрізняти компенсації за пошкоджене й за знищене житло.

Якщо будинок підлягає відновленню, власники можуть отримати компенсацію на ремонт у рамках програми «єВідновлення».

Втім розмір компенсації може бути обмежений у випадках, коли в багатоквартирному будинку пошкоджені спільні приміщення, що потребують капітального ремонту або реставрації; винятки можливі за наявності інших джерел фінансування або якщо пошкодження вже усунено.

Якщо будівлю неможливо відновити, власники квартир можуть претендувати на компенсацію за знищене житло, зокрема шляхом отримання житлового сертифіката.

З 10 червня 2026 року діє спеціальний порядок для об’єктів культурної спадщини.

«Згідно з пунктом 11 Особливостей, затверджених постановою №1342 у редакції постанови №713, якщо за результатами обстеження пам’ятку віднесено до III категорії пошкоджень, орган охорони культурної спадщини може визнати технічну неможливість чи недоцільність її реставрації або відновлення», — наголошує Олександр Солодовников.

Після ухвалення такого рішення об’єкт вважається знищеним для цілей виплати компенсації й може бути вилучений із Державного реєстру нерухомих пам’яток у встановленому порядку. При розгляді заяви на відшкодування комісія перевіряє наявність відповідного рішення.

Тому, за словами юриста, щоб отримати компенсацію, важливо офіційно визначити стан пам’ятки та її можливість до відновлення. Без такого оформлення процедура виплат може ускладнитися, і кожну справу розглядають індивідуально.

Юрист радить мешканцям письмово звернутися до міської ради й до органу охорони культурної спадщини, щоб з’ясувати технічний стан будинку, можливість його відновлення, плани ремонту та причини відтермінування робіт.

Якщо відповідальні органи не виконують свої обов’язки, їхню бездіяльність можна оскаржити в судовому порядку.