У селі Козіївка Краснокутської громади на Харківщині встановили другу мистецьку інсталяцію — металевого коня, що став дибки. Скульптуру присвятили історичному кутку села Драгунівці.
За словами автора ідеї, архітектора і дослідника українських сіл Олександра Столового, назва Драгунівки походить від драґунів — кінних воїнів, які воювали і верхи, і пішими. Це частина військової історії Слобожанщини та козацької традиції. Раніше одну з вулиць села повернули до історичної назви Драгунівська замість радянської назви Горького.
«Ми задумали коня, який став дибки, а вершника на ньому нема. І це зроблено навмисно! Бо вершником має стати кожен, хто до нього прийде. Сів у сідло — і ти вже козак чи козачка. Ти вже той самий Драгун!» — розповів Столовий.
Інсталяція має зробити історію сільських кутків частиною повсякденності громади, каже Столовий. Традиційно українські села ділилися на окремі кутки — кожен мав власну назву, історію, звичаї та мешканців. Цю систему зберігала усна пам’ять поколінь століттями.
«Хотілося, щоб оці наші кутки перестали бути виключно назвами, які старші люди передають молодшим, а стали ще й частиною самого простору села. Щоб кожен куток мав свій впізнаваний символ. Щоб людина могла пройтися селом і буквально побачити його історію», — пояснив архітектор.
Про створення інсталяції
Автором скульптури став коваль і скульптор Владислав Міщенко з сусідньої Каплунівки. Він працює з металом, механізмами й різними деталями, поєднуючи ковальство з пластикою. Над проєктом працювали через обговорення та ескізи. Розробку та встановлення реалізували за підтримки мешканців Козіївки.
«Ця справа стала можливою завдяки підтримці наших козіяр. Бо поодинці можна багато чого вигадати, але ж як люди гуртуються довкола спільної затії, то й починають з’являтися такі речі», — зазначив Столовий.
Як повідомляє автор ідеї, інсталяція «Драгун» — лише частина більшого проєкту зі збереження історії Козіївки. У планах — поступово представити історії інших кутків села, створивши культурну мапу з місцями пам’яті та мистецькими об’єктами.
«Мені дуже хочеться, щоб наші діти росли з розумінням, що їхнє село — то не якась випадкова купка хат на карті. А місце з величезною історією, своїми героями, майстрами й традиціями», — підсумував автор ідеї.
Нагадаємо, у Козіївці раніше встановили інсталяцію у вигляді великих дубових дверей, що ведуть до лісу Гавронець. На тій території колись був однойменний хутір, який ліквідувала радянська влада, примусово переселивши його мешканців до Козіївки.
Створено за матеріалами: gwaramedia.com

Соцмережі