Кидав страйкбольні гранати, зробив два постріли і зрештою вдався до ножа. Слобідський районний суд Харкова 8 квітня обрав цілодобовий домашній арешт для 56-річного Руслана Галімзанова, якого підозрюють у пораненні співробітника ТЦК.
Адвокат стверджує, що група оповіщення начебто «полювала» на його підзахисного, а потерпілий нібито переслідував чоловіка щонайменше 800 метрів. Прокурор натомість наполягає, що підозрюваний усвідомлював, що перед ним працівники ТЦК, і завдав одному з них ножового поранення, аби уникнути мобілізації. Позиції сторін та самого Галімзанова — у репортажі.
Неодружений, дітей не має, останні два роки не працює й мешкає зі 77‑річною матір’ю. Свій 56‑й день народження харків’янин Руслан Галімзанов зустрів у залі суду: йому обирали запобіжний захід за підозрою в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень співробітнику територіального центру комплектування (ТЦК).
«Мені шкода, що це сталося. Потерпілому я висловлюю свої… Бажаю йому здоров’я. Хай він якнайшвидше одужає. Він зараз у реанімації. Більше нічого не можу додати», — прокоментував підозрюваний Руслан Галімзанов.
Інцидент трапився вранці 6 квітня на проспекті Петра Григоренка.
«Мехтієв, який має військове звання солдата і виконує обов’язки оператора мобілізаційного відділення Індустріального районного ТЦК та СП у місті Харкові, помітив раніше незнайомого йому чоловіка — Галімзанова — і підійшов для перевірки обліково‑реєстраційних документів», — розповів прокурор Арсеній Єрьомін.
За версією обвинувачення, Галімзанов на перевірку відреагував опором.
«Він дістав предмет, візуально схожий на страйкбольну гранату, який мав при собі, і кинув його в бік військовослужбовців. Після цього витягнув із сумки предмет, схожий на пістолет, і здійснив два постріли у напрямку військових. Далі дістав із кишені ще один предмет, зовні схожий на страйкбольну гранату, і кинув її в бік Мехтієва. Коли побачив, що від вибуху гранати потерпілий не зупинився, витягнув предмет, схожий на ніж, і умисно наніс один удар у ліву частину живота», — додав прокурор.
Наразі це — попередні відомості; типи предметів і зброї визначатимуть експерти. Прокурор, втім, наполягає, що підозрюваний усвідомлював, що до нього підійшли працівники ТЦК.
«У зв’язку з цим, на думку сторони обвинувачення, у нього був мотив ухилення від мобілізаційних заходів і відмови надавати військово‑облікові документи. Як з’ясувалося, він не мав при собі відповідних документів», — зазначив Єрьомін.
Адвокат захисту, Дмитро Ципліцький, подає іншу версію подій і стверджує, що її підтвердили працівники групи оповіщення.
«Мій підзахисний виходить з приміщення і бачить автобус, з якого в його бік виходять щонайменше двоє людей. Що робить людина, коли за нею біжать? Вона рятується і тікає. За словами свідків, які вказані в протоколі, потерпілий переслідував його приблизно 800 метрів. Чи так вручали повістки групи оповіщення? Чи треба тікати, коли в твій бік летять гранати і лунають постріли? Мій клієнт не мав на меті напасти, а захищався від переслідування», — наголосив захисник.
Захисник також стверджує, що пістолет був стартовим, тобто призначеним лише для створення звуку. Він підкреслює, що за 55 років життя у клієнта не було притягнень навіть до адміністративної відповідальності.
«Це законослухняний громадянин, який мешкає з матір’ю й піклується про неї», — зазначив Ципліцький.
Також захисник робить зауваження щодо біографії потерпілого.
«Незалежно від того, яка людина — хороша чи погана — їй не можна завдавати болю. Проте я перевірив дані про цього громадянина: до війни він мав притягнення за керування в стані алкогольного сп’яніння (ч. 1 ст. 130 КУпАП). Ба більше, за вироком Московського районного суду Харкова від 15.10.2024 за ч. 2 ст. 125 ККУ він був засуджений за побиття рідного брата», — заявив Ципліцький.
Адвокат навів уривок із вироку, де йдеться, що засуджений завдавав ударів кулаком і побив брата дерев’яним столом, а коли стіл розлетівся — ніжкою, що лишилася.
«Вироком призначено 150 годин громадських робіт, рішення набрало чинності. Чи виконувалося покарання — невідомо», — додав він.
Під час дебатів прокурор звернув увагу на заяви захисника про «сафарі» і підкреслив, що це політизоване питання, проте наразі тривають мобілізаційні заходи та діє воєнний стан, оголошений Президентом. За словами Єрьоміна, дії відбувалися у межах чинного законодавства, і інші випадки можливого перевищення повноважень працівниками ТЦК до цієї справи не належать.
Прокурор також повідомив про стан потерпілого: «Потерпілий наразі у важкому стані, більш детальної інформації я не маю».
З матеріалів справи випливає, що до групи оповіщення входило п’ять осіб, серед яких, відповідно до вимог, була працівниця поліції.
«За її словами, під час інциденту вона перебувала в автомобілі, хоча за законом саме поліція має право здійснювати затримання. Захисник заявляє, що військові побігли за людиною, а поліцейська навіть не вийшла з машини», — зазначив адвокат.
Прокурор у відповідь зауважив: «Це встановлюватиметься в межах досудового розслідування, наразі такої інформації надати не можу. Працівники поліції діють відповідно до закону про Національну поліцію, і наразі на ім’я вказаної співробітниці скарг або заяв не надходило».
Прокуратура клопотала про взяття під варту на два місяці без права внесення застави. Захист та підозрюваний просили про цілодобовий домашній арешт.
«Прошу домашній арешт. Мені потрібно доглядати маму, з якою я живу останні чотири роки, відколи почалася війна. Щодо гранат — я носив їх ще з початку війни, це стало звичкою, я не планував їх застосовувати. Війна в країні, є окупанти, я хотів мати можливість захищати людей», — сказав підозрюваний у суді.
Суддя Ірина Чайка оголосила рішення: «Відмовити в задоволенні клопотання слідчого про тримання під вартою. Застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання строком на два місяці».
Чи оскаржуватиме обвинувачення обраний запобіжний захід — наразі вирішується, повідомили в пресслужбі обласної прокуратури.
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
