Спецпроєкт
Чи враховують жіночі потреби під час облаштування укриттів? Хто допоможе мешканкам прифронтових громад опанувати нову професію? Де шукати допомогу людям, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з війною?
Ці питання охоплює оновлений регіональний план «Жінки, мир, безпека», який у 2026 році ухвалили на Харківщині. Документ підготовлено у відповідь на Резолюцію 1325 Ради Безпеки ООН, прийняту 26 років тому, яка вперше на міжнародному рівні підкреслила важливість залучення жінок до запобігання конфліктам, миробудування та відновлення.
У 2016 році Україна затвердила перший Національний план дій щодо виконання Резолюції, а після початку повномасштабного вторгнення його оновили з урахуванням нових загроз безпеці. Наразі регіони адаптують загальнодержавні цілі до локальних умов, зосереджуючись, зокрема, на підтримці постраждалих від війни, безпеці громад і відновленні інфраструктури.
Журналістка відвідала засідання Коаліції «Харківщина 1325» і з’ясувала, що саме передбачає новий план, які виклики він має вирішити та від чого залежатиме його реалізація.
У 2026 році на Харківщині затвердили регіональний план реалізації Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2030 року.
Документ охоплює чотири стратегічні напрями, за виконання яких відповідатимуть Харківська обласна військова адміністрація, районні військові адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Участь в ухваленні рішень. Перший напрям спрямований на забезпечення залучення жінок і чоловіків до вирішення питань безпеки, запобігання конфліктам та післявоєнного відновлення. У межах цього напряму планують посилити Коаліцію «Харківщина 1325», навчати державних службовців і підтримувати ініціативи громадських організацій.
Безпека громад. Другий блок заходів стосується створення безпечного простору та протимінної діяльності. Зокрема, передбачено проведення гендерних аудитів укриттів, громадських просторів і транспорту.
Гендерні аудити допомагають оцінити, наскільки середовище відповідає потребам різних груп населення: чи зручне воно для людей з інвалідністю, батьків з маленькими дітьми, людей похилого віку та інших категорій.
Також у плані передбачені тренінги з мінної та цифрової безпеки, протидія онлайн-насиллю і розробка процедур евакуації маломобільних людей і людей старшого віку.
Робота та відновлення громад. Третій напрям має на меті залучення молоді, зокрема внутрішньо переміщених осіб, до відбудови громад; перекваліфікацію жінок для працевлаштування в галузях із нестачею кадрів; підтримку підприємництва та створення інклюзивних публічних просторів.
Під час відновлення також планують враховувати потреби різних груп населення, зокрема заходи зі збереження пам’яті про війну та її наслідки.
Допомога постраждалим від сексуального насильства. Четвертий напрям присвячений реагуванню на випадки сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією.
Серед запланованих кроків — покращення координації між відповідними органами, забезпечення постраждалих безоплатною медичною, психологічною та правовою підтримкою, навчання фахівців і захист дітей від стигматизації. Також передбачено інформування щодо механізмів отримання компенсацій.
На Харківщині затвердили план «Жінки, мир, безпека» до 2030 року / Фото: Ґвара Медіа, Катя Дев’ятко
Наразі Коаліція «Харківщина 1325» об’єднує 46 учасників. Це платформа для співпраці органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, представників сектору безпеки й оборони, громадських організацій та міжнародних партнерів.
Тетяна Чернецька, голова секретаріату Коаліції, розповіла, що під час підготовки регіонального плану було проведено чотири стратегічні сесії за участі різних категорій населення.
Учасники неодноразово звертали увагу на недостатній рівень взаємодії громадських організацій із Харківською міською радою. Зокрема, лунала пропозиція відновити роботу громадської ради, яка раніше діяла при міському голові.
Ще однією проблемою називали низьку обізнаність мешканців про доступні послуги й допомогу. За словами Чернецької, навіть якщо комунальні підприємства чи інші установи надають певні послуги, люди часто не знають, куди звертатися.
Під час стратегічних сесій також обговорювали занепокоєння через розповсюдження зброї й наявність її схронів, а також складнощі з виявленням випадків сексуального насильства — ці аспекти були враховані при формуванні регіональних пріоритетів.
За словами Тетяни Чернецької, одним із перших індикаторів успішності плану стане те, чи виділять місцеві органи влади фінансування на його реалізацію.
Не достатньо лише провести гендерні аудити безпеки — важливо також профінансувати усунення виявлених недоліків. Наприклад, якщо аудит покаже, що громадський простір погано освітлений або має інші проблеми, наступним кроком має стати усунення цих ризиків.
Керівниця секретаріату Коаліції пояснює, що в умовах постійної небезпеки жінки можуть стикатися з додатковими ризиками, серед яких — недостатнє освітлення публічних просторів.
«Дуже хотілося, щоб громада виділяла гроші також і на розв’язання цих проблем. Ми всі любимо наш Харків, нам подобається, що є якісь клумби, але, мабуть, у такий час це не має бути пріоритетним», — каже Чернецька.
Тетяна Чернецька, голова секретаріату Коаліції / Фото: Ґвара Медіа, Катя Дев’ятко
Вона наголошує на потребі застосування гендерно орієнтованого бюджетування — підходу, за якого під час планування й розподілу бюджетних коштів враховують різні потреби жінок і чоловіків.
Чернецька зазначає, що такий підхід може зробити бюджетні рішення прозорішими і спрямувати ресурси на проблеми, які безпосередньо впливають на безпеку та повсякденне життя мешканців.
Ще одним маркером ефективності плану вона вважає налагодження системної співпраці між владою та громадськими організаціями.
За її словами, важливо, щоб громадські слухання не були лише формальною процедурою з присутністю «потрібних» організацій, а дійсно залучали людей з різним досвідом і потребами.
«Щоб громадські слухання, які відбуваються, не були формальними, коли кличуть якісь свої кишенькові організації і кажуть, що “все у нас відбулося, громадськість була”, а щоб реально запрошували різні громадські організації, — наголошує Чернецька. — Не тільки з позиції білих цисгендерних чоловіків, а також із позиції, наприклад, жінки, яка виховує дитину з інвалідністю, жінки ВПО або чоловіка, який повернувся з війни».
31 жовтня 2026 року виповнюється 26 років від ухвалення Резолюції 1325 Ради Безпеки ООН «Жінки, мир, безпека».
Ця резолюція стала першою, яка комплексно визначила важливість участі жінок у заходах із запобігання конфліктам, миротворчих процесах та відновленні, а також підкреслила необхідність захисту їхніх прав під час збройних протистоянь.
У 2016 році Україна затвердила перший Національний план дій із виконання Резолюції 1325. Відтоді держава поступово розширювала кроки, спрямовані на створення рівних можливостей для жінок і чоловіків у секторі безпеки та оборони.
Зокрема, в Україні розширили доступ жінок до військових посад, відкрили для дівчат можливість навчання у військових ліцеях та внесли законодавчі зміни для забезпечення рівних прав під час проходження військової служби.
У лютому 2026 року уряд затвердив третій Національний план дій до 2030 року, підготовлений з урахуванням викликів повномасштабної війни.
Катерина Левченко, урядова уповноважена з питань гендерної політики, зазначає, що український досвід може бути корисним для інших країн, які переживають збройний конфлікт, готуються до можливих загроз безпеці або проходять відбудову після воєнних дій.
Катерина Левченко, урядова уповноважена з питань гендерної політики / Фото: Ґвара Медіа, Катя Дев’ятко
За її словами, гендерна політика нині є одним із пріоритетів уряду. Для її ефективного впровадження недостатньо посилювати лише соціальний захист та протидію насильству — потреби різних груп населення треба враховувати в усіх сферах державної політики.
Крім того, забезпечення гендерної рівності є частиною євроінтеграційних зобов’язань України.
«Ми можемо відкласти це в часі, але що нам тоді робити із 76 тисячами жінок у Збройних Силах України? — каже Левченко. — Як реагувати на таке активне зростання присутності жінок в усіх складових секторів безпеки та оборони, у закладах вищої освіти, ДСНС тощо? Тобто сьогодні ця політика не є примхою».
Вона також підкреслює, що плани реалізації Резолюції 1325 дедалі частіше готують не лише на обласному рівні, а й безпосередньо в громадах — таку практику вже застосовують у Києві, Вінницькій та Житомирській областях.
Водночас посадовиця наголошує, що для впровадження гендерної політики необхідно чітко визначати відповідальних виконавців у різних підрозділах органів влади.
«Тому без людей, без такого інституційного механізму ми не зможемо впроваджувати гендерну рівність і виконувати наші євроінтеграційні зобов’язання», — підкреслює Левченко.
Юлія Лісова, президентка благодійного фонду «Ай Кен», наголошує, що для жінок, які постраждали внаслідок війни, особливо важливими є тривалі програми психосоціальної підтримки та перекваліфікації.
«Ми працюємо саме у цьому напрямку, щоб давати жінкам можливість брати участь на місцях та сприяти жіночому лідерству», — каже Лісова.
За її словами, фонду вдалося налагодити співпрацю із заступницею Харківського міського голови Нелею Цибульник та представниками департаментів соціальної політики й захисту дітей.
Зокрема, під час спільних чотириденних воркшопів представники міської влади долучалися до обговорення ключових питань. Лісова сподівається, що така співпраця сприятиме подальшим практичним змінам.
Водночас, як зауважує Тетяна Чернецька, важливо, щоб участь громадських організацій у процесах не обмежувалася консультаціями, а їхні пропозиції враховувалися під час ухвалення рішень.
На Харківщині затвердили план «Жінки, мир, безпека» до 2030 року / Фото: Ґвара Медіа, Катя Дев’ятко
Новий регіональний план визначає пріоритетні напрямки роботи до 2030 року, однак саме затвердження ще не гарантує реалізацію всіх передбачених заходів.
Одне з перших випробувань — чи забезпечать відповідальні органи фінансування плану й чи зможуть громадські організації та мешканці впливати на визначення пріоритетів.
Від відповідей на ці питання залежатиме, чи перетворяться положення документа з переліку намірів на реальні зміни для людей, які живуть на Харківщині в умовах війни.
Матеріал створено в межах проєкту «Посилення лідерства ОГС у відновленні і розвитку громад» — «Коло впливу», що реалізує ГО «СТЕП» за підтримки National Endowment for Democracy. Його зміст є відповідальністю БО «БФ «Ай Кен», яка бере участь у проєкті, і не обов’язково відображає погляди ГО «СТЕП» або грантодавця.
Створено за матеріалами: gwaramedia.com
