У Харкові збирають листи для військовополонених, які перебувають у російських колоніях. Поблизу будівлі обласної ради встановили “Скриньку надії”.
Частину кореспонденції планують відправляти до Росії через омбудсмена, іншу — зберігатимуть до повернення захисників додому.
“Полоненим важливо знати, що про них не забули”
Відтепер на Сумській, 64 можна залишити лист для українських військовополонених. Біля зруйнованої будівлі Харківської обласної ради з’явилася “Скринька надії”, яку встановили ветерани з організації “Пліч-о-пліч” за ініціативою родин воїнів, що чекають на повернення своїх близьких із полону.
Листи, що складатимуть скриньку, матимуть різне призначення. Якщо достеменно відомо, що конкретний військовослужбовець перебуває в полоні, йому можна адресувати листа безпосередньо до російської колонії. Такі відправлення передаватимуть уповноваженому з прав людини в Росії через омбудсмена України і вони обов’язково проходять суворий контроль. Через це такі листи слід писати російською мовою і дотримуватися встановлених правил.
“Конверт має бути білий, без жодних позначок і без надписів типу ‘Укрпошта’ — просто білий конверт. У листі бажано вказувати тільки загальні речі: що всі живі та здорові, що все гаразд вдома, що діти чи онуки підростають, пішли до школи — тобто інформацію такого змісту. Не варто описувати ситуацію в країні, обстріли чи інші події”, — розповів Ігор Шишко, директор ветеранського простору “Пліч-о-пліч”.
Не всі листи доходять до адресатів. Сам Ігор, перебуваючи у полоні, не отримав жодної відповіді від дружини, хоча вона постійно писала; також він не отримав дозволу самостійно надсилати листи додому. Водночас деякі його побратими листи отримували.
“Це повністю залежить від настроїв адміністрації колонії. У тих катів немає ніякої стабільності: сьогодні передають, а завтра — через якісь події у місті ставлення до наших хлопців змінюється. Але коли пошта все ж доходила — це було надзвичайно важливо для тих, хто її отримував. Полоненим необхідно відчувати, що про них пам’ятають і чекають”, — додає ветеран.
За словами Ігоря Шишка, останнім часом листи почали передавати частіше.
До “Скриньки надії” також приймають листи українською та дитячі малюнки. Такі матеріали не відправляють за кордон: їх зберігатимуть у ветеранському просторі до моменту, коли адресат повернеться в Україну в рамках обміну — тоді ці послання вручать йому особисто. Частина зібраних листів поповнить експозицію Музею російсько-української війни.
За перший місяць до скриньки кинули приблизно 40 листів. Проєкт наразі працює в тестовому режимі — поки що аналогічних ініціатив в Україні немає. У майбутньому ветерани та родичі полонених планують встановити більшу скриньку, щоб вона щодня нагадувала перехожим про тих, хто боровся за країну і чекає на повернення з полону.
Дзеркала пам’яті в кафе
Інша акція присвячена тим, хто вже не повернеться додому — загиблим військовослужбовцям. Активісти громадської організації “Вшануй” замовили дзеркала з іменами загиблих і планують розмістити їх у кількох закладах. На поверхні, окрім імен, нанесений напис: “Вони теж поруч, але по-іншому”. Відвідувачі кафе можуть відзняти фото в такому дзеркалі серед імен — і тим самим вшанувати пам’ять загиблих. Ідея проєкту в тому, щоб наголосити: загиблі не зникають із нашого простору та пам’яті.
Першою локацією для встановлення стала кав’ярня “ЛяТюШО”. Ще одне дзеркало розміщене в просторі Angels Military Club, але невдовзі змінить місце розташування.
“Ми не ставимо за мету перенаситити простір дзеркалами — не хочемо, щоб це створювало візуальний шум. Наразі зупиняємося на поточній кількості”, — розповіла координаторка громадської організації “Вшануй” у Харкові Дарина Васильчук.
Дзеркала мають інтерактивний характер: кожен охочий може запропонувати додати на них ім’я родича чи друга, який загинув під час війни. Пропозиції залишають у кафе, після чого Дарина періодично забирає їх і замовляє нові наліпки для нанесення імен.
Створено за матеріалами: 2day.kh.ua
