12 років тому на майдані Свободи з’явився намет “Все для перемоги”. За цей час він виконував роль волонтерського штабу, слугував офісом для громадських організацій, був концертною сценою, пресцентром для іноземних журналістів і навіть громадською приймальнею.
Намет кілька разів підпалювали; попередній міський голова Геннадій Кернес намагався позбутися його через суд, а 1 березня 2014 року російська ракета майже зруйнувала споруду поруч із ним. Попри це, патріотичний намет залишився на майдані й понині.
“Ми займаємо простір”: як з’явився намет
Весна і літо 2014 року в Харкові були напруженими — у місті ледь не проголосили “Харківську народну республіку” за зразком “ДНР” і “ЛНР”. Навіть після звільнення обласної адміністрації від проросійських активістів прихильники цих рухів продовжували збиратися біля пам’ятника Леніну на площі Свободи.
14 серпня на площі відбувся “Ярмарок громадських ініціатив”. Тоді розрізнені волонтерські рухи, організації та окремі активісти вперше вийшли на спільну зустріч, щоб налагодити співпрацю. Багато з учасників заговорили про участь у парламентських виборах, тому вирішили дізнатися у мешканців міста, які зміни ті очікують. Для цього встановили намет і збирали відгуки.
“Був журнал пропозицій, харків’яни приходили і записували, що хотіли б змінити в місті. Це була фактично альтернативна мерія, тоді було сильне бажання все змінити”, — згадує один з координаторів Харківського Євромайдану Володимир Чистилін.
Згодом волонтери почали використовувати саме намет як пункт збору допомоги для добровольчих підрозділів, які воювали на Донбасі. Так з’явився напис “Все для перемоги”. Проте головна роль жовто-блакитного шатра на площі була ширшою — він став символічним майданчиком для громадянської активності.
“Ми відчували, що Євромайдан у Харкові ще не переміг. Кернес повернувся і контролював багато процесів, проросійські сили збиралися біля Ленінського пам’ятника. Коли ми поставили намет, до нас підійшла представниця ОБСЄ і запитала, що ми робимо. Я відповів: ‘Ми займаємо простір’. І це дійсно було — ми як би зайняли ту сцену Антимайдану, яка була тут 1 березня, і загалом перекрили їхній вплив на цю частину площі”, — розповів керівник громадської організації “Євро Харків” Борис Редін.
Весілля, поминки й кіно: що відбувалося біля намету?
Намет “Все для перемоги” швидко став осередком патріотичних рухів у Харкові. Пункт збору активістів восени 2014 року перемістився від пам’ятника Шевченку в саду на сам майдан Свободи. Тут не лише збирали допомогу для фронту, а й проводили концерти, панахиди за загиблими, волонтерські весілля, зустрічі з письменниками та виставки художників.
Поруч діяв волонтерський кіноклуб “Нова Україна”. На великому вуличному екрані переважно демонстрували документальні стрічки — наприклад, про Василя Стуса, Андрія Шептицького та інших відомих діячів. Кінопокази відбувалися у п’ятницю або суботу: глядачі розміщувалися на стільцях посеред вулиці біля намету, а потім обговорювали побачене.
“Пам’ятаєте, що Путін загрожував ще у 2021 році? Тоді до Харкова приїжджали численні іноземні журналісти, і багато хто з них приходив саме до намету, бо в центрі міста більше нічого не свідчило про готовність України до спротиву”, — каже Борис Редін.
У перші дні повномасштабної війни до намету приходили добровольці, які не знали, як вступити до військових підрозділів — тут їм давали координати потрібних частин і допомагали зорієнтуватися.
Палили і судилися: хто й як намагався знищити намет?
За 12 років волонтери, які чергували в наметі, неодноразово стикалися з провокаціями. До них підходили і ідеологічні супротивники, і випадкові перехожі, що хотіли висловити свою думку щодо ситуації в країні.
“Коли ходив автобус ‘Харків-Москва’, звідти іноді виходили невідомі люди й майже билися, бачачи написи проти Путіна. Зараз такого вже немає, але все одно підходять люди і запитують, що це, чому ми тут стоїмо”, — розповідає Борис Редін.
У 2019 році мер Геннадій Кернес спробував прибрати намет, мотивуючи це псуванням вигляду міста та перешкодами для транспорту. Тоді ж хтось підпалив намет — під час суду чоловік заявив, що підтримував ініціативу мера щодо демонтажу волонтерської точки; арештованому присудили три роки ув’язнення. Міська влада видала припис про знесення намету впродовж кількох днів і погрожувала примусовим демонтажем.
Тоді на захист намету стали відомі політики та діячі культури. Народні депутати Ірина Геращенко від “Євросолідарності” та Ярослав Маркевич від “Самопомочі” відкрили там депутатські приймальні, щоб не допустити таємного знесення конструкції. Це спрацювало — волонтерів запросили до Верховної Ради, а у підсумку право стояти на площі їм вдалося відстояти в суді.
1 березня 2022 року по обласній раді вдарили ракетою “Калібр”. Тоді постраждала й зона навпроти, де стояв намет.
“Я їхав туди велосипедом, а потім ішов від Шевченка й бачив скрізь розбиті шиби. Побачив — намет повністю пошкоджений, а невдовзі почали виносити тіла з адміністрації. Намет був зруйнований, але люди в ньому не постраждали”, — згадує Володимир Чистилін.
Після атаки намет ще раз відновили й продовжили його діяльність.
“Це — як прапор”: що буде з наметом далі?
За 12 років намет “Все для перемоги” перетворився з простого пункту збору на справжнє мистецьке явище. Письменниця Людмила Охріменко присвятила йому книгу під назвою “Харківський намет. Серце спротиву”.
Волонтерка Ярина Чаговець зняла документальний фільм про намет, у якому про волонтерський пункт розповідають відомі харківські митці — Сергій Жадан, Гамлет та інші.
Створено за матеріалами: 2day.kh.ua
