У неділю, 12 липня, президент Володимир Зеленський оголосив про відставку премʼєрки Юлії Свириденко та всього Кабінету міністрів. Через два дні Верховна Рада підтримала це рішення, а ввечері 15 липня стало відомо, що в оновленому уряді не буде Михайла Федорова на посаді міністра оборони.
Наступного ранку по всій Україні почалися масові протести проти кадрових рішень влади.
У Харкові, як і в інших містах, люди п’ятий день поспіль збиралися біля станції метро «Університет». Чому акції не припиняються — розповідаємо далі.
Акція протесту в Харкові проти звільнення Михайла Федорова й за відставку головкома ЗСУ Олександра Сирського, 20 липня 2026 року / Фото: Ґвара Медіа, Дарʼя Горобець
Протест 20 липня офіційно стартував о 19:00, але люди з плакатами почали збиратися значно раніше. Спочатку приєднувалася молодь, згодом — і старші учасники.
Як тільки кількість присутніх збільшилася, натовп почав скандувати «Слава Україні — Героям слава!» та «Федоров МО!». Емоції швидко наростали й підтримка ставала помітнішою.
Акція протесту в Харкові проти звільнення Михайла Федорова й за відставку головкома ЗСУ Олександра Сирського, 20 липня 2026 року / Фото: Ґвара Медіа, Дарʼя Горобець
Плакатами активісти користувалися по-різному: хтось писав на картоні, хтось — на ноутбуках або планшетах, деякі — малювали на полотнах. Багато людей використовували інтернет-меми й відомі картинки, щоб привернути увагу.
Серед учасників був 27-річний IT-фахівець Михайло, який приєднався до п’ятої хвилі протестів із іронічним плакатом «Це вже зовсім не СИРйозно».
Михайло з плакатом на акції протесту у Харкові проти звільнення Михайла Федорова 20 липня 2026 року / Фото: Ґвара Медіа, Дарʼя Горобець
«Я намагаюся відвідувати всі подібні заходи», — каже Михайло. Для нього важливо демонструвати громадянську позицію, слідкувати за розвитком подій у країні і брати участь у політичному житті.
За його словами, Федоров уже не лише людина, а символ можливих змін на краще — появи ефективних менеджерів, які вміють діяти відкрито і чесно. «Ми виступаємо за нові підходи до керівництва, а не тільки за конкретну особу», — пояснює він.
У перші хвилини акції одна з учасниць піднялася на конструкцію біля виходу зі станції «Університет», щоб повісити банер. Троє чоловіків допомогли закріпити напис скотчем: «Федоров — МО. Сирський — геть. Мінвет — ветеранам. Донать на Русоріз».
Після цього натовп вибухнув оплесками та вигуками, а невдовзі всі разом почали скандувати те, що було написано на банері.
За словами речниці поліції Альони Соболевської, на акції 20 липня зібралося близько 350 людей. Частина стояли, дехто сидів на бордюрах, а інші вишикувалися вздовж проїжджої частини, спершися на вихід зі станції метро.
26-річна викладачка англійської Аня прийшла з яскравим мемним плакатом — на ньому був кіт на фоні вибуху й напис «Довели суки».
Аня з подругою на акції протесту проти звільнення Михайла Федорова 20 липня 2026 року / Фото: Ґвара Медіа, Дарʼя Горобець
Аня зазначає, що прийшла вже втретє поспіль: «Чесно кажучи, у мене просто горить від цього рішення. Мені боляче». Торік у липні вона також виходила на протести проти законопроєкту, який обмежував незалежність НАБУ та САП.
«Неприємно, коли влада робить вчинки, які ніяк не можна пояснити чи аргументувати. Це рішення виглядає абсолютно нелогічним — ніби “навіщо це?”», — додала Аня.
Дівчина підкреслила, що не виходить заради підтримки конкретної особи: вона хоче, щоб влада почула людей. «Влада віддалена від народу й часто його не чує — саме тому люди виходять уже кілька днів підряд», — зазначила вона.
Коли сонце почало заходити, кількість учасників зростала, а вигуки ставали гучнішими, через що розмовляти було важче. Двоє активістів взялися з рупорами координувати натовп. На команду «…Вже час, готові?» усі відповіли «Так!». Це ознаменувало хвилину мовчання, після якої хтось включив гімн України, і люди тихо заспівали в унісон.
Після хвилини мовчання вигуки й гомін відновилися. Тепер часто лунали заклики «Донатьте на Русоріз», «Слава медикам» та «Слава захисникам та захисницям України». Невідомі молоді люди ходили серед присутніх і роздавали листівки — це були роздруковані банкноти номіналом тисяча гривень під назвою «зарплата мітингувальникам».
Акція протесту у Харкові проти звільнення Михайла Федорова 20 липня 2026 року / Фото: Ґвара Медіа, Дарʼя Горобець
На акцію приходили й люди з домашніми улюбленцями. 27-річний ветеран Олександр із дружиною прийшли разом із двома собаками.
«Збираюсь приходити сюди, доки не відбудуться реальні зміни. Йдеться про повернення Федорова і відставку Сирського», — каже Олександр.
Чоловік додає, що його знайомі військові також незадоволені призначенням Сирського. «Зараз точиться боротьба між підходами старої армії й модернізацією. Якщо переможе перший варіант, це дорого нам обійдеться. Федоров пропонував зміни, які могли б дати армії довгоочікувану перевагу на фронті», — пояснює ветеран.
Олександр та його пес Шерлок на акції протесту проти звільнення Михайла Федорова 20 липня 2026 року / Фото: Ґвара Медіа, Дарʼя Горобець
63-річний ветеран Олег, який брав участь у бойових діях у 2014–2015 та 2022–2023 роках, пояснює свою участь просто: «Якщо за рік змінюються четверо міністрів оборони, хтось платить за це життям. Насправді, вже заплатив».
Створено за матеріалами: gwaramedia.com
