Російські сили почали частіше застосовувати гібридну ракету “Бандероль” для ударів по Харкову. Її важко перехопити: вона випереджає реактивні безпілотники за швидкістю, а руйнівна сила може обвалювати житлові будинки разом із під’їздами.
Зруйнований магазин і пошкоджені будинки в Пісочині, поліклініка на півдні Харкова, знищений поверх у селищі Жуковського та розбитий під’їзд у Холодногірському районі — це наслідки застосування гібридної ракети “Бандероль” лише за кілька останніх діб. Потужність цієї ракети значно перевищує показники звичайних реактивних “шахедів”, тому за відсутності ефективного перехоплювача Харків і інші міста сходу та півдня України ризикують зазнати великих руйнувань житлових кварталів та критичної інфраструктури.
Війна швидкостей
Перша “Бандероль” зафіксована в Харківській області 4 травня 2026 року: тоді по Безлюдівці було нанесено одиничний удар. Серйозних руйнувань не сталося — постраждав приватний будинок, місцеві мешканці відчули сильний стрес. Проте аналіз уламків дозволив експертам уперше припустити, що мова йде про новий тип боєприпасу.
“Ми не можемо стверджувати на 100%, що це була вона, але по тих уламках, які знайшли на місці влучання, можемо говорити, що вірогідніше за все, це саме ракета типу ‘Бандероль'”, — зазначив тоді в ефірі телемарафону керівник обласної прокуратури Юрій Папуша.
У Збройних силах та правоохоронних органах давно відомо, що супротивник працює над новими видами зброї. Після появи в українському арсеналі дронів-перехоплювачів, здатних збивати безпілотники, в тому числі реактивні, перед росіянами постало завдання створити боєприпас із вищою швидкістю, який буде недосяжним для наявних засобів ППО.
“Сучасна технологічна війна будується навколо нарощування швидкості та дальності ураження. І наші, і їхні інженери працюють над тим, щоб збільшити швидкість, дальність і автономність засобів, щоб мінімізувати участь операторів”, — пояснив директор зі стратегічних комунікацій Центру дослідження безпілотних систем, співзасновник виробництва дронів “Генерал Черешня” Рудольф Акопян.
“Бандероль” вперше з’явилася на знімках із російського полігону Капустін Яр у 2024 році. У 2025-му перші такі ракетні дрони почали здійснювати польоти з Криму в напрямку Одеси — тоді Головне управління розвідки отримало детальні дані про них.
У ГУР тоді повідомили: “Особливістю цієї ракети є здатність виконувати повороти з меншим радіусом, ніж у типових російських крилатих ракет, при збереженні характерної траєкторії польоту крилатої ракети”.
“Бандероль” має відносно невеликі габарити для ракети — менше 5 метрів у довжину, проте в її конструкції закладено високі показники швидкості та бойової ваги: вона може пролітати 500 кілометрів за одну секунду та нести бойову частину вагою близько 150 кг. Саме поєднання великої швидкості й потужного заряду робить її надзвичайно руйнівною. Росіянам вдалося реалізувати проєкт за підтримки китайських двигунів, що забезпечили потрібну тягу. В уламках також виявили компоненти з Японії, Південної Кореї, Австралії, США та Швейцарії — очевидно, що російський військово-промисловий комплекс налагодив поставки в обхід санкцій.
Минулого року були спроби перешкодити виробництву: на підприємство “Кронштадт” здійснювалися атаки українських дронів, але росіяни оперативно відновили випуск.
Розробники шукають відповідь
Після травневого інциденту в Безлюдівці ворог працював над удосконаленням конструкції, і вже влітку почалося серійне виробництво. У липні ГУР отримало інформацію, що росіяни випускають щонайменше 10 ракет на добу.
Восени масове застосування “Бандеролей” стало особливо відчутним для Харкова. 10 жовтня ракета влучила в поліклініку на півдні міста, наступного дня — з її влученням у Пісочині загинули троє мешканців мікрорайону “Мобіль”. У ніч на 13 жовтня по місту було випущено оптову кількість ракет — щонайменше 10. Вони падали на житлові будинки, автівки та об’єкти інфраструктури. Це могло бути як навмисне тероризування цивільного населення, так і результатом неточності зброї.
“За точністю вони не на рівні КАБ (коректованих авіабомб). Росіяни модернізують радянські технології під умови сучасної війни, але точності у ‘Бандеролей’ поки що немає. Водночас вони прагнуть зробити більш точні реактивні ‘шахеди’, і в цьому напрямі мають певний прогрес”, — пояснює Рудольф Акопян.
Перехоплювати “Бандеролі” складно: іноді ППО не встигає їх виявити, тому сирени іноді не вмикаються до удару. Причина — поєднання високої швидкості та маневреності ракети. В Україні були зафіксовані випадки збивання таких ракет, але поки що вони поодинокі.
“Поки що універсального рішення немає. Кожен виробник має власні напрацювання, які ще допрацьовуються. Наразі потрібна швидкість перехоплювача близько 450–500 км/год, але ми вже піднімаємо планку вище — потрібно прагнути до 700–750 км/год, бо очевидно, що незабаром противник збільшуватиме швидкість”, — констатує Акопян.
Ймовірно, українська відповідь на “Бандеролі” може полягати не в дронах-перехоплювачах, а у створенні малої ракети аналогічного класу. Однак зараз важко спрогнозувати, коли така система з’явиться на озброєнні.
Створено за матеріалами: 2day.kh.ua
