«Еутирокс» відсутній уже кілька тижнів, за «Золофтом» доводиться їхати за межі міста, а деякі гормональні контрацептиви знайти в аптеках важко. Про такі проблеми повідомляли мешканці Харкова.
Цієї осені російська армія завдала ударів по низці об’єктів фармацевтичної інфраструктури України, зокрема по складах дистриб’юторів та виробничих підприємствах. Руйнування таких об’єктів може спричинити ризики для ланцюгів постачання медикаментів. Водночас у Харківській обласній військовій адміністрації запевняють, що загального дефіциту ліків або значних перебоїв з постачанням у регіоні не виявлено.
Журналістка видання зібрала свідчення харків’ян, звернулася по коментарі до ХОВА та опитала Асоціацію фармацевтів України щодо можливих рішень для запобігання збоїв у постачанні ліків.
У відповідях читачів найчастіше фігурували препарати для лікування захворювань щитоподібної залози, гормональні контрацептиви та засоби гормонозамісної терапії. Декілька респондентів також вказували на складнощі з придбанням антидепресантів та інших рецептурних препаратів.
«“Еутирокс” та “L-тироксин”. Це гормони для щитоподібної залози. Майже немає в місті вже тижні три точно», — розповіла читачка Аліна.
Обидва засоби містять левотироксин — синтетичний аналог гормону щитоподібної залози, який застосовують, зокрема, при гіпотиреозі. Для пацієнтів, що приймають ці препарати постійно, критично важливо не переривати лікування без узгодження з лікарем.
Про проблеми з придбанням гормональних контрацептивів розповіла Олександра.
«Немає багатьох КОКів у наявності. Наприклад, “Джаз Плюс”, я їх п’ю», — зазначила вона.
Інша читачка, Ірина, повідомила, що шукала потрібні препарати за кордоном.
«Усі гормони щитоподібної залози відсутні, але це не тільки питання Харкова — по всій країні. Я собі зараз у Кишиневі купувала “Анжелік”», — розповіла вона.
Препарати, яких немає у Харкові / Колаж: Ґвара Медіа, Катя Дев’ятко
Ще одна респондентка, Анна, звернула увагу на брак препаратів кількох виробників.
«Зникли майже всі препарати Bayer через руйнування складів: “Ксарелто” 15 і 20 мг, “Аспірин Кардіо”, “Фіріалта”, всі КОКи. Деякі аналоги цих КОКів теж у дефіциті. Частина препаратів від Gedeon Richter теж бракує. “Еутирокса” в Харкові станом на сьогодні теж немає», — повідомила вона.
Встановлення прямого зв’язку між відсутністю конкретних ліків і пошкодженням складів потребує офіційного підтвердження від виробників або дистриб’юторів.
Про проблеми з пошуком антидепресанту «Золофт» написала читачка під ніком kera.
«Минулого тижня єдина аптека, де можна було придбати “Золофт”, знаходилась у Пісочині. У Харкові препарату просто не було», — повідомила вона.
Препарати, яких немає в Україні / Колаж: Ґвара Медіа, Катя Дев’ятко
У відповіді на запит від 15 жовтня ХОВА повідомила, що дефіциту або системних перебоїв у постачанні лікарських засобів на території області не зафіксовано.
За даними адміністрації, обласна влада та відповідний департамент контролюють безперервність постачання. Комунальні заклади охорони здоров’я забезпечені запасами ліків, розчинів і перев’язувальних матеріалів на регіональному складі щонайменше на три місяці.
Водночас наявність запасів для медичних установ не гарантує, що всі препарати, які пацієнти купують у роздрібних аптеках, будуть доступні саме там.
Для мешканців прифронтових громад Харківщини працюють три мобільні аптеки. Крім того, ліки доставляють через стаціонарні відділення та мобільні пункти за програмою «Укрпошта. Ліки». Мобільні медичні бригади міжнародних і благодійних організацій також надають гуманітарні препарати під час виїздів у громади.
У ХОВА також нагадали про державну програму «Доступні ліки», за якою пацієнти можуть отримувати певні препарати безоплатно або з частковою доплатою. Програма охоплює, серед іншого, ліки для лікування серцево-судинних захворювань, діабету, хвороб органів дихання, а також окремі препарати для психічних і неврологічних розладів.
Однак програма не покриває всі препарати, відсутність яких зазначали читачі.
Одним із ризиків для стабільного постачання залишається можливість атак на фармацевтичну та логістичну інфраструктуру.
Упродовж вересня та жовтня під ударами опинилися щонайменше дев’ять об’єктів. Серед них — склади дистриб’юторів «БаДМ», «Оптіма-Фарм», Universal Logistic та «Вента.ЛТД», логістичний комплекс «Біокон», а також підприємства «Дарниця», «Кусум» і Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод.
Пошкодження великих складських комплексів може впливати на зберігання, розподіл і доставку препаратів до аптек. Проте масштаб такого впливу залежить від обсягів втрачених запасів, наявності альтернативних складів і можливостей постачальників відновити логістику.
Тому навіть за відсутності загального дефіциту в країні окремі препарати можуть тимчасово бути недоступними в конкретних аптеках або регіонах.
У громадській організації «Асоціація фармацевтів України» зазначають, що для забезпечення доступності ліків необхідно не лише відновлювати пошкоджену інфраструктуру, а й адаптувати правила роботи фармацевтичного ринку в умовах війни.
У коментарі представники Асоціації навели шість ініціатив, які пропонують Міністерству охорони здоров’я, Кабінету Міністрів та іншим органам влади.
По-перше, пропонують адаптувати ліцензійні умови для роздрібної торгівлі лікарськими засобами, щоб аптеки могли працювати в підземних приміщеннях — метро, підземних переходах, на цокольних та інших придатних рівнях будівель.
Зокрема, йдеться про можливість їхньої роботи без окремого зовнішнього виходу за умови дотримання вимог безпеки, евакуації та доступності.
По-друге, Асоціація пропонує розширити можливості ввезення лікарських засобів, зареєстрованих в Україні, але доступних в обігу в інших країнах, а також передбачити реалізацію паралельного імпорту через аптеки.
Окрему увагу слід приділити спрощенню дозвільних процедур, зменшенню адміністративних бар’єрів та впровадженню електронної взаємодії, що дозволить оперативніше використовувати альтернативні канали постачання у разі локального дефіциту.
Асоціація також наполягає на створенні системи збору й узагальнення інформації щодо знищених або пошкоджених товарних запасів з можливістю виявлення найменувань, обсягів і потенційного впливу на забезпечення окремих регіонів. Така інформація потрібна для своєчасного прогнозування ризиків дефіциту, організації додаткових закупівель, перерозподілу наявних запасів і залучення альтернативних постачальників.
Ще одна ініціатива передбачає розосередження складських запасів, формування резервів ліків у аптеках, організацію альтернативних маршрутів постачання та налагодження оперативної взаємодії між дистриб’юторами, аптечними мережами й військовими адміністраціями. Це дозволить зменшити залежність від окремих великих складів і мінімізувати наслідки їхнього можливого знищення.
Також пропонують розширити допустиму тривалість використання програмних реєстраторів розрахункових операцій в офлайн-режимі, щоб аптеки могли продовжувати відпуск ліків під час тривалих перебоїв зв’язку.
Нарешті, Асоціація рекомендує переглянути підходи до державного регулювання торговельних надбавок на ліки, запровадити механізми компенсації додаткових логістичних і операційних витрат та надати можливості пільгового кредитування для формування необхідних запасів.
Важливо, щоб регуляторні рішення враховували не лише вартість препаратів, а й потребу збереження аптечної інфраструктури в громадах.
Створено за матеріалами: gwaramedia.com
