Жителька Харкова Софія Бондарева перетворила пустир на Клочківській на невелику зелену зону. І все почалося з простого бажання мати тінь над тротуаром під час літніх прогулянок. Понад сотня людей відгукнулася на заклик Софії та переказала кошти на саджанці, а комунальні служби посадили дерева й пообіцяли подальший догляд.
Харків поступово стає зеленішим. Нещодавно працівники «Харківзеленбуду» висадили на Клочківській десяток молодих яблунь. Особливість цієї події — ініціатива належала не міським службам, а місцевій мешканці, а фінансування на саджанці зібрали небайдужі містяни, а не з міського бюджету.
Було дуже спекотно ходити
Клочківська — одна з головних магістралей міста, що з’єднує центр із Павловим Полем та Олексіївкою. Хоча вздовж неї розташовані численні житлові масиви, для прогулянок тут майже немає комфортних зон, і навіть звичайна дорога до магазину іноді стає випробуванням у спеку. Кілька років тому комунальники вирізали старі хворі дерева, і значна ділянка поблизу перехрестя Клочківської та Леся Курбаса залишилася без рослинності.
“Через відсутність дерев улітку тут дуже спекотно, та ще й всюди викошена трава — було просто некомфортно. Подумала, що потрібно посадити дерева: вони даватимуть тінь і робитимуть простір затишнішим”, — розповіла Софія Бондарева.
Софія вирішила засадити пустир поблизу будинку. Фото зі сторінки C. Бондаревої у Facebook
Софія вивчала, які породи найкраще приживаються в міських умовах. Вона обрала два види — яблуні та татарські клени. Зі звернень і виступів відомого біолога Юрія Бенгуса дізналася, що ці рослини витримують літню посуху й сильні морози, не виростають занадто високими і мають помірковану кореневу систему, тож не загрожують підземним чи наземним комунікаціям. Яблуні знайшла в розпліднику у Дніпрі, а татарські клени — у передмісті Харкова. Хоча ці види порівняно недорогі, оптова покупка все одно виявилася витратною. Софія оголосила збір у соцмережах: понад сотня донорів переказала кошти, а зібрана сума в 40 тисяч гривень вистачила на 19 дерев. Наступний крок — отримати дозвіл, адже земля належить громаді. Софія звернулася в мерію, і її запит передали до «Харківзеленбуду».
Так виглядала ділянка без дерев. Фото зі сторінки C. Бондаревої у Facebook
Як виявилося, під галявиною проходили мережі водоканалу та газові труби, тому місця для висадки довелося уважно визначати. Перші десять яблунь-рястів висадили минулого тижня.
Дерев може бути більше
Залишилося посадити ще дев’ять кленів, але виникла проблема з їх доставкою: лісництво у передмісті не має працівників, які могли б викопати саджанці. Софія сподівається, що «Харківзеленбуд» допоможе з цією роботою, а якщо ні — звертатиметься до волонтерів.
Ініціатива на Клочківській — не поодинокий приклад озеленення, започаткованого містянами. На Аерокосмічному проспекті росте алея сакур, яку навесні 2022 року висаджували під обстрілами Юрій Білозеров і сусіди. У багатьох дворах можна знайти дерева, які колись посадили самі мешканці. Регулярно висаджує рослини і «Харківзеленбуд»: на їхніх сторінках у соцмережах є звіти про висаджені клени на Сумській, верби в Саржиному яру, в’язи та горобину у Фентезі-парку, а також дерева на Салтівці й у сквері на Холодній Горі. Проте керівник громадської організації «Харків для людей» зазначає, що місто могло б стати значно зеленішим, якби увага комунальників більше концентрувалася на простих деревах замість декоративних клумб і дорогих порід.
Молоді яблуні на Клочківській. Фото: Павло Храмов
“Пам’ятаєте минулого року на площі Конституції посадили чотири пінії за 3,8 млн грн? Якщо брати дерева в середньому по 4 000 гривень, ці кошти могли би придбати близько 950 саджанців. Не обов’язково купувати дуже дорогі й великі екземпляри — спочатку можна заповнювати алеї, які з огляду на останні 15–20 років поріділи”, — зазначив Павло Храмов.
Наразі ініціатива Софії отримала широкий резонанс у соцмережах. До неї стали звертатися люди, які також прагнуть створити зелені зони поряд із власними будинками — питають, із чого починати і як краще організувати процес.
“Можливо, комусь здається, що зараз не найкращий час. Але дехто евакуйовує людей з гарячих точок, хтось допомагає тваринам — а я подумала: зроблю те, що вмію і що надихає. Це підтримує ментальне здоров’я людей, і коли колись повернуться військові, вони зможуть прогулюватися цими алеями”, — каже волонтерка.
Створено за матеріалами: 2day.kh.ua
