Харківські підприємці ведуть переговори з урядом та місцевою владою щодо відновлення пільги зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно. Її скасували через відсутність державної субвенції. Підприємці з прифронтових міст також стикаються з проблемами, зокрема неможливістю отримати кредити та відшкодування за майно, яке згоріло на розбомблених складах.
В Україні запроваджено кілька спеціальних програм для підтримки бізнесу в прифронтових регіонах, до яких належить і Харків. Однак на практиці державні гранти та кредити часто недоступні для місцевих підприємців — ці ініціативи часом існують лише на папері.
Як живеться бізнесу без “нульової ставки”
Цього літа у харківських бізнесменів скоротилися податкові пільги. З 30 червня у місті припинила діяти нульова ставка податку на землю та нерухоме майно. Таку пільгу запровадили на початку 2024 року після тривалих переговорів: підприємці вже в той час страждали від обстрілів, втрачали магазини, склади, виробничі приміщення. Виникла досить несправедлива ситуація: власники знищених обстрілами об’єктів змушені були сплачувати податки за нерухомість, якої фактично не стало, та за землю, якою вони не користувалися.
“Ми зазнаємо збитків, але сьогодні дуже важливо підтримати бізнес, щоб підприємці залишалися в Харкові і створювали робочі місця”, — сказав тоді на сесії міський голова Ігор Терехов.
Особливих збитків бюджет не поніс, бо місто отримувало субвенцію від держави для компенсації цих втрат.
З липня підприємці залишилися без цієї підтримки.
“Пільга не була продовжена, оскільки вона була прив’язана до субвенції, яку держава надає як компенсацію недоотриманих податкових надходжень у міський бюджет. Оскільки на початок другого кварталу місто не отримало такої субвенції, подовжити пільгу не змогли”, — розповів президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.
За його словами, найбільше від відсутності пільги потерпають власники нерухомості, зокрема складів та мереж роздрібної торгівлі. Нещодавно ці галузі вже суттєво постраждали від обстрілів: торгово-розважальні центри та складські приміщення стали пріоритетними цілями. Повторюється сценарій 2023 року, але в більшому масштабі — бізнес часто не працює, а власники або орендарі все одно зобов’язані платити податок на нерухомість.
Асоціація приватних роботодавців веде перемовини з міською радою, обласною військовою адміністрацією та Кабінетом Міністрів, щоб знайти кошти для відновлення пільги. Невдовзі планують провести перші робочі зустрічі з цього питання.
Чому прифронтовим підприємствам не дають кредит
Нині в Україні діє чимало програм, зокрема спрямованих на підтримку бізнесу в прифронтових регіонах. Але часто буває так, що саме там, де підтримка найбільше потрібна, її отримати неможливо. Наприклад, програма “Доступні кредити 5-7-9%” має на меті допомогти малому та середньому бізнесу швидко і дешево залучити позики. Проте на практиці деякі банки-учасники відмовляють підприємцям із прифронтових територій: єдине майно, яке можна надати під заставу, знаходиться в цих регіонах, і фінансові установи вважають такі активи ризиковими.
“На програму ‘5-7-9’ регулярно надходять скарги. Банки, що розглядають заявки, мають власні внутрішні процедури, які відрізняються між установами. Тобто в одному банку тобі можуть відмовити з однієї причини, а в іншому — з іншої. Потрібні єдині правила й умови, за якими банк може надати кошти”, — пояснив Олександр Чумак.
Асоціація приватних роботодавців також веде переговори з урядом про розширення доступу до позик для великого бізнесу, який постраждав від обстрілів. Один із прикладів — видавництво “Ранок”, що втратило логістичний центр і зараз шукає кредит, інакше ризикує опинитися на межі банкрутства. Програма “Доступні кредити 5-7-9%” могла б врятувати видавничу галузь, яка зараз переживає кризу через масштабне знищення складів із книгами по всій країні.
Необхідні також зміни до програми відшкодування воєнних ризиків — наразі вона не покриває товарні залишки та транспорт, а саме ці активи є ключовими для логістичних компаній, які найчастіше зазнають руйнувань від обстрілів.
Є й позитивні приклади результатів переговорів між бізнесом і державою, зазначає голова Асоціації приватних роботодавців. За програмою “Власна справа” підприємства у Харкові тепер можуть розраховувати не на 500 тис. грн, як раніше, а на кредити до 2,5 млн грн. Окрім того, для прифронтових територій встановлені особливі умови бронювання: якщо для інших регіонів необхідно забезпечити рівень зарплат вище трьох мінімальних, то для Харкова достатньо показника у 2,5 мінімалки.
Створено за матеріалами: 2day.kh.ua
