Ворог застосував увесь наявний арсенал озброєнь. Найчастіше били реактивними «шахедами» — 54 рази. Також зафіксовано 25 ударів «Бандеролями» та 24 атаки FPV‑дронів. Окрім цього, місто зазнавало ударів звичайними «шахедами», «Молніями», безпілотниками невстановленого типу, авіабомбами (зокрема ФАБ‑250 і КАБ), реактивними системами «Торнадо‑С» та балістичними ракетами «Іскандер‑М». Атаки тривали й вдень, і вночі. Дуже часто противник цілеспрямовано повертався на ті самі локації — наносив повторні удари по місцях, де наші служби саме розбирали завали й рятували людей після попередніх прильотів.
У фокусі ворожих ударів опинилися критична та цивільна інфраструктура. Росіяни навмисно руйнували ділянки залізничного сполучення, щоб паралізувати логістику. З наближенням холодного періоду відновили удари по енергетичних об’єктах — як у місті, так і по регіональним потужностям, від яких прямо залежить наявність світла та тепла у Харкові.
Крім цього, ворог систематично нищить бізнес. У жовтні місто остаточно втратило останній у працюючих на той час «Епіцентр». Наприкінці місяця суттєво постраждав торговельний центр «Дафі».
Також були зруйновані виробничі та складські приміщення, швейні цехи й станції техобслуговування. Від російського терору постраждали цирк, приватний ліцей і міська поліклініка — по ній завдали удару прямо під час прийому пацієнтів.
На жаль, житловий фонд зазнав масованих руйнувань, що стало вже майже традицією. Постраждали і приватний сектор, і багатоповерхові будинки: квартири вигоріли, перекриття обвалилися, а вибухова хвиля виносила вікна на цілих вулицях.
За кожним порятованим життям стоїть колосальна праця людей. Рятувальники діставали живих із‑під завалів, із розбитих та задимлених квартир. Медики боролися за життя поранених. Комунальні служби оперативно відновлювали інфраструктуру: лагодили мережі, закривали вибиті вікна та розчищали дороги. Усі працювали під постійною загрозою нових ударів — цього місяця серед поранених є й самі рятувальники. Щира подяка кожному, хто рятував, лікував і повертав місту життєдіяльність!
Щодо сигналів тривоги. За місяць у Харкові пролунало 343 повідомлення про небезпеку. Загалом це склало 444 години — понад 18 діб безперервної загрози. Завдяки системі диференційованого оповіщення тривога в місті тривала майже на 246 годин менше, ніж в області, де загальна тривалість становила 690 годин. Це головне: коли сирена лунає у місті, небезпека стосується безпосередньо Харкова. Дуже прошу вас: ідіть в укриття, не чекайте на перший вибух! Бережіть себе та своїх рідних! — сказав міський голова Ігор Терехов.
Створено за матеріалами: infocity.kharkiv.ua
