Чому харків’яни інколи не можуть дістатися до укриттів

У Харкові можна сховатися під землею — у метро, університеті, кав’ярні чи навіть у кінотеатрі. Але коли повітряна тривога застала вдома, варіантів часто залишається небагато: найближче укриття зачинене, підвал занедбаний, а до метро треба добиратися кілька зупинок. Чи достатньо в місті місць, де мешканці багатоповерхівок можуть безпечно переховатися під час обстрілів?

Журналістка зібрала думки харків’ян, узагальнила ключові результати дослідження доступності укриттів проєкту «Прозорі міста» та звернулася за коментарями до міськради й Омбудсмана.

У соцмережах люди вже не перший рік діляться історіями про те, що укриття в Харкові часто недоступні під час тривоги.

«Найближчим “укриттям” був темний підвал житлового будинку, який іноді, судячи із запаху, використовували як туалет. Там не було зв’язку, тож дізнатися про загрозу повторних пусків балістики я не могла, а залишатися надовго не дуже хотілось. Йти глибше, щоб було ніби безпечніше, теж бажання не виникало. Тоді я б залишилася без єдиного джерела світла, що пробивалось крізь відкриті двері під’їзду. Досвід незабутній: ілюзія безпеки в обісцяному підвалі», — розповіла Дар’я Новікова.

«Біля нас у 10 хвилинах було укриття в школі. І на початку повномасштабного я думала про те, чи не піти туди в особливо загрозливі ночі. Але не склалося, бо школу розбомбили й жінка, яка йшла в те укриття, загинула якраз біля нього — не встигла. Так що нікуди не ходимо, сидимо вдома в центральній кімнаті», — написала Інна Ачкасова.

Хоча такі історії надходять з різних районів, у них повторюються ті самі проблеми. У результаті багато людей під час повітряної тривоги залишаються вдома, хоч розуміють, що квартира не гарантує безпеки так само, як обладнане укриття.

У відповіді на запит журналістки міська рада повідомила, що цього року зведено сім протирадіаційних укриттів, ще на двох тривають роботи, а одне готується до введення в експлуатацію.

Частина з відповіді ХМР / Скріншот: Катя Дев’ятко

Зокрема, на будівництво та облаштування захисних споруд цивільного захисту (протирадіаційних укриттів) у закладах освіти цього року передбачено 832,8 млн гривень. Із них 590,6 млн грн (70,9%) — кошти бюджету Харківської громади, а 242,2 млн грн (29,1%) — субвенція з державного бюджету.

Водночас у міськраді зазначили, що загальна кількість укриттів у Харкові є інформацією з обмеженим доступом. Там не надали даних про місткість укриттів і не уточнили, який відсоток мешканців наразі забезпечено сховищами.

Також, посилаючись на відсутність даних, у міськраді не відповіли на питання щодо облаштування сховищ у житлових будинках, які відбудовують після обстрілів, та на питання про наявність обов’язку контролювати укриття під час погодження проєктів нових житлових будинків.

Напівзамальована позначка «Укриття» / Фото: Катя Дев’ятко

Того ж дня в одному з телеграм-каналів з’явилося відео з заявою міського голови Ігоря Терехова щодо нових вимог до будівництва житла.

«Я не дозволю будувати без підземних паркінгів з подвійним призначенням житло, — каже мер на відео. — Я не дозволю будувати вище ніж шість–сім поверхів, бо це зовсім по-іншому буде виглядати. Я не дозволю, щоб це було без енергозбереження, без диференційованої системи тепло- і водопостачання».

Ця заява стосується підходів до нового будівництва, але питання доступності укриттів у вже заселених багатоповерхівках залишається невирішеним.

Згідно з дослідженням команди проєкту «Прозорі міста», головна проблема не в самому факті відсутності мапи, а в тому, що мешканці не довіряють мапам як сервісу безпеки. На мапах зазвичай бракує базової інформації: дати оновлення даних, режиму доступу до укриттів, контактів відповідальних осіб і механізму повідомлення про невідповідності. Аналогічні проблеми зафіксували і в інших містах, наприклад у Дніпрі та Броварах.

Водночас дослідження відзначає, що харківська мапа укриттів чітко позначає типи приміщень — підвал, цокольне приміщення тощо.

Вхід до укриття / Фото: Катя Дев’ятко

Журналістка перевірила 22 вересня укриття в центрі міста, які зазначені на геопорталі Харкова. Із 13 позначених сховищ потрапити всередину вдалося лише до чотирьох. Два з них — брудні, темні підвали на вулицях Сумській та Гоголя, решта двох — дитячі простори на Гоголя й Римарській. Таблички на укриттях не завжди заповнені повністю, але на кожній вказаний телефон для зв’язку.

До інших дев’яти об’єктів доступу не було: відсутні вказівники або вхід захищений кодовими замками.

Зачинені двері у двір, де знаходиться укриття / Фото: Катя Дев’ятко

Команда «Прозорих міст» надала список рішень, які можна реалізувати вже зараз, щоб підвищити доступність укриттів:

«Громадам варто перейти від “мапи як переліку” до “мапи як сервісу безпеки”. Наразі 39 із 50 міст мають мапу, але лише шість показують дату оновлення, три — дають повну інформацію про режим доступу, і лише три мають механізм повідомлення про проблему. Тож критерій успіху — не кількість точок на карті, а чи може людина швидко знайти укриття, дізнатися, чи воно доступне, і отримати реакцію, якщо дані не відповідають реальності», — ідеться у висновку проєкту.

У відповіді на запит журналістки Офіс Уповноваженого повідомив, що у 2026 році провів 30 моніторингів укриттів в області, з них 19 — у Харкові. Усі перевірені об’єкти в місті розташовані в підвалах житлових будинків на балансі КП «Житлокомсервіс».

Вхід у під’їзд, де знаходиться укриття / Фото: Катя Дев’ятко

Найпоширеніші порушення, виявлені під час перевірок: укриття зачинені або непридатні, хоча в відкритих джерелах позначені як доступні; несправне або відсутнє освітлення та вентиляція; захаращеність приміщень; неналежний санітарний стан; відсутність питної води й аптечок; а також недостатня доступність для маломобільних громадян. За результатами моніторингів Офісом Омбудсмана підготовлено рекомендації для «Житлокомсервісу» щодо усунення виявлених проблем.

Такі перевірки проводяться щоквартально або позапланово на підставі звернень громадян та інформації з відкритих джерел.

Щоб повідомити про проблему з укриттям, рекомендують спочатку звернутися до балансоутримувача, органу місцевого самоврядування або військової адміністрації. Якщо під час повітряної тривоги мешканців не допускають до укриття, слід звернутися до Національної поліції або ДСНС для фіксації порушення.

Якщо місцева влада або балансоутримувач не відреагували належним чином, мешканці можуть звертатися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.