За чотири роки великої війни на Харківщині жоден райцентр не перейшов під контроль ворога. Наступ під Вовчанськом сповільнився. Доля жителів Куп’янська залишається невизначеною. У Харкові посилюють антидронове прикриття. Про сумнівні досягнення окупантів — далі в аналітичному огляді.
Коротко про ситуацію на фронті
На Харківщині місцями поменшало боїв. У середньому зараз відбувається близько десяти бойових зіткнень на добу. Основні атаки супротивника фіксують у районі Вовчанська та на східному березі Осколу в околицях Куп’янська — проте вони не дали помітних змін. За тиждень мапа фронту від Deep State залишилася без змін. Водночас Інститут вивчення війни інформував про успіхи Сил оборони України: зокрема просування на півночі Вільчі, що наразі перебуває у «сірій зоні», а також зачистку центральних кварталів Куп’янська від останніх ворожих підрозділів. Контратаки сил оборони тривають на північ від міста. Окупанти тим часом активізувалися у районі Борової.
Йшли, йшли — й коло Купʼянська… Зупинилися
Четверту річницю повномасштабного вторгнення російська армія зустріне зовсім не парадом на Хрещатику і не тріумфом на Осколі в Куп’янську. Тривалість цієї війни вже перевищила роки радянсько-німецької війни 1941–1945 років. Натомість замість підняття прапора над Рейхстагом російські підрозділи кидають у бій групи смертників, які намагаються встановити свої символічні прапори в селищі Куп’янськ-Вузловий. Усвідомлення того, що це далеке від успіху, поволі проникає навіть у ретельно відшліфовані пропагандистські програми російського телебачення.
Фраза «Ми ще не починали» залишається одним з небагатьох аргументів в арсеналі російської пропаганди. Такий підхід виглядає сумнівно вже з 2022 року. За ці чотири роки кількість ракетних ударів РФ по Україні перевищила десять тисяч. У минулому році лише ударів КАБами зафіксовано близько шістдесяти тисяч, а безпілотників запущено близько ста тисяч — такі дані наводить урядова ініціатива United24. За даними Генерального штабу ЗСУ, за чотири роки ворожі втрати вбитими та пораненими перевищили 1,2 мільйона осіб. Знищено понад 11,5 тисяч танків, 24 тисячі бойових броньованих машин і близько 100 тисяч одиниць іншої техніки, включно з 29 кораблями та двома підводними човнами. Такі втрати можна порівняти хіба що з масштабом світових воєн. Проте армія окупантів досі не захопила Донбас, а на Харківщині не контролює жодного райцентру.
30 окупантів у Купʼянську
У Куп’янську, за оцінками місцевої влади, залишаються близько тридцяти російських військовослужбовців. Місто зазнало значних руйнувань. Серед руїн і в зоні бойових дій досі залишаються цивільні — ті, хто відмовився від евакуації протягом останніх двох років.
«Вороги ще залишаються в Куп’янську. Їх небагато, але вони є і ховаються. Наші Сили оборони намагаються інфільтрувати їх і знищити. Я впевнений, що за недовгий проміжок часу територія Куп’янської громади буде повністю очищена. За останній місяць 74 наших куп’янчанина були евакуйовані. На сьогодні це вже більше 40 людей. Цього місяця статистика краща, бачимо позитивну динаміку евакуації. Це свідчить про те, що росіян стало менше, і нашим хлопцям безпечніше вивозити людей. Якщо говорити про місто Куп’янськ — це 436 людей, які обліковуються і не виїхали. Доля цих людей, на жаль, нам невідома», — розповів начальник Куп’янської МВА Андрій Беседін.
Незважаючи на очевидний провал спроб захопити Куп’янськ, офіційні російські заяви про контроль над містом продовжують лунати. Водночас військові продовжують гинути в марних спробах втілити ці заяви в реальні успіхи.
«Командування ГВ «Захід» противника продовжує намагатись привести слова у відповідність до дій. Тобто виправити становище у районі Куп’янська, намагаючись прорватися в район Ківшарівки та Куп’янська-Вузлового. Поки що їм вдалося інфільтрувати окремі невеликі піхотні групи в район Курилівки на східній околиці і до Ківшарівки вони вийшли. Але жодних зачисток і реального контролю території, відповідно до слів генерала Герасимова, там і близько немає», — зазначав воєнний оглядач Костянтин Машовець.
Гальмування біля Вовчанська
Ще тиждень тому команда Deep State передбачала несприятливі новини з району Вовчанська: сіра зона там розширювалася, окупанти рухалися на південь. Проте пізніше аналітики не вносили коректив у мапу, а сам наступ, схоже, загальмував.
«Наступ на Вовчанському/Харківському напрямку у противника вигальмувався. Як я казав раніше, задум полягає в тому, щоб через Білий Колодязь вийти на Великий Бурлук з обох боків. З цього плацдарму на Осколі одночасно діяти через Мілове-Амбарне та Дворічанський плацдарм, і водночас з боку Вовчанська. Поки що вони гальмувалися і тут, і тут», — зауважив Машовець.
Єдина ділянка фронту, де окупанти мають певні просування на Харківщині наразі, — Борівський напрямок, додає оглядач. Йдеться про сектор поблизу узбережжя Осколу — між Боровою та окупованою Кругляківкою. За його даними, ворог домігся успіхів у районах Загризового та Борівської Андріївки. За оцінками Машовця, план РФ полягає в розширенні плацдарму на Осколі аж до Борової. Проте до цієї мети ще далеко.
Антидронові сітки на півночі Харкова
Найуспішнішим досягненням російської армії залишається терор мирного населення: кількість ворожих безпілотників постійно зростає, а територія їхніх ударів розширюється.
«Ми констатуємо, що російські дрони розширюють географію уражень. Маємо оперативно цьому протидіяти. Вразливими залишаються Ізюмський і Куп’янський райони, а також місто Харків. Околиці міста, північні райони, ми також захищаємо антидроновими сітками, бо іноді до нас долітає певний мотлох з Російської Федерації», — розповідав начальник ХОВА Олег Синєгубов.
Ситуація в енергетиці залишається тяжкою через масовані російські удари цієї зими. Проте загалом на кінець четвертого року повномасштабної війни про масштабні успіхи окупантів або про досягнення цілей так званої «специальной военной операции» не йдеться.
Автор: Оксана Горун, Ніколь Костенко-Лагутіна
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
