У «Ветеранському центрі Харкова» відбувся захід під назвою «Квітка для себе», спрямований на матерів та дружин загиблих захисників. За словами матері загиблого гвардійця Іллі Коваля, такі зустрічі допомагають не залишатися наодинці з болем і втратами.
ЯНА БАЦКО, МАТИ ПОЛЕГЛОГО ЗАХИСНИКА
Мій син навчався курсантoм у Національній академії Національної гвардії України в Харкові. Він завершував четвертий курс, коли почалося повномасштабне вторгнення. У той самий день їхній курс направили захищати Харків. Перші два з половиною тижні він перебував на позиціях. У окопах йому вручили погони лейтенанта — фактично він достроково завершив навчання в академії. Потім він пішов служити у підрозділ, про який мріяв півтора року в академії — у четверту бригаду спецпризначення «Рубіж» Національної гвардії України, яка дислокувалася в Гостомелі, біля того місця, де стояла наша «Мрія». Згодом він поїхав на підмогу побратимам у місто Рубіжне на Луганщині, де загинув, віддавши життя за нашу незалежність і прикривши інших своїм тілом. Нещодавно я потрапила на супровід у департамент ветеранів — раніше я про це не знала. Цього року для мене це стало справжнім відкриттям, бо я не очікувала такої уваги, поваги та турботи. Я відчула, що не одна — ні в скорботі, ні в радості; навіть у дні, коли йде дощ, я відчуваю, що поруч є люди, які підтримають. Це така допомога, що здається человеком лише в книгах чи фільмах, але насправді вона існує й у нашому центрі.
Захід збігся з річницею весілля Анни та її загиблого чоловіка Артема Кучерявенка: вона висадила квітку на його пам’ять.
АННА КУЧЕРЯВЕНКО, ДРУЖИНА ПОЛЕГЛОГО ЗАХИСНИКА
Я — дружина загиблого героя Артема Кучерявенка, позивний Vampir. Він був оператором безпілотних літальних апаратів у 54-й окремій механізованій бригаді. Загинув півтора року тому на Донеччині. Брав участь у боях на Донецькому та Луганському напрямках, у найгарячіших точках. Я намагаюся брати участь у всьому, що пов’язане з меморіалізацією та вшануванням пам’яті, стежу за проєктами в інтернеті й надаю інформацію про нього, де це потрібно. Сьогодні мене запросили сюди саме в той день, коли ми відзначаємо нашу річницю весілля, і тому це чудова нагода посадити квітку в його пам’ять — ту, яку я обрала спеціально для цього дня.
Організатори — команда «Ветеранського центру Харкова» — підкреслили, що зустріч має на меті насамперед підтримати матерів і дружин загиблих захисників, створити для них простір розуміння та турботи.
ЮЛІЯ ШАМАНОВА, ФАХІВЧИНЯ ІЗ СУПРОВОДУ ВЕТЕРАНІВ ТА ДЕМОБІЛІЗОВАНИХ ОСІБ КЗ «ВЕТЕРАНСЬКИЙ ЦЕНТР ХАРКОВА» ХМР
У нашому центрі на супроводі перебувають і члени родин, і самі ветерани, а також дружини загиблих. На жаль, цій категорії — дружинам і матерям загиблих — часто приділяється замало уваги. Ми робимо акцент на тому, щоб більше працювати в напрямку підтримки: щоб люди розуміли, що вони не самотні, що поруч є допомога, і щоб могли звернутися не лише з проблемою, а просто, щоб їх почули. Сьогоднішній захід називається «Квітка для себе» — це ресурсна зустріч. Кожна учасниця висадить квітку й забере її додому, ми напишемо побажання, і просто трохи побудемо разом у затишній, розслабленій атмосфері.
Створено за матеріалами: infocity.kharkiv.ua
