Після понад двох років невідомості на щиті повернувся солдат Роман Шапар.
Він служив водієм 4-го зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу мотопіхотного батальйону військової частини А0536 і зник безвісти на Донеччині. Востаннє зв’язок із ним був 23 серпня 2024 року.
Більше двох років мама та сестра Романа шукали його, зверталися до різних інстанцій, перевіряли інформацію та чекали хоча б найменшої звістки.
Роман Шапар народився 31 липня 1982 року. Його життя було тісно пов’язане з Великим Бурлуком: тут пройшли дитинство, шкільні роки, юність і дорослість.
“Тихий, скромний, стриманий, відповідальний і небагатослівний, Роман Шапар любив риболовлю — своєрідне тихе полювання. Таким він був у мирному житті”, — згадують у громаді.
Незважаючи на те, що був комісований, він продовжив військову службу. Після проходження навчання розпочав службу у військовій частині А0536 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха.
Останній раз Роман телефонував мамі 23 серпня 2024 року. Після цього зв’язок обірвався, і почалося довге й болісне очікування, а також тривалі місяці пошуків. У жовтні 2026 року надійшло підтвердження його загибелі. Результати ДНК-ідентифікації встановили: Роман Шапар загинув 30 серпня 2024 року поблизу Неліпівки на Донеччині.
28 жовтня рідні, побратими та військовослужбовці провели його в останню путь. Після більш ніж двох років очікування Роман назавжди повернувся додому. Захисника поховали на Алеї Слави кладовища № 18 у Харкові.
Через два роки підтвердилась загибель штурмовика з Харківщини. Андрію Левченку було 38 років.
Створено за матеріалами: 2day.kh.ua
