Харків опинився перед новою смертельною загрозою — непомітними «бандеролями». Антидронові сітки на АЗС не вирішують всіх проблем. Ворог знову наступає в напрямку Куп’янська. У Козачій Лопані тривають запеклі сутички. Евакуація можлива лише через кілзону. Про війну і загострення на фронті — у цьому огляді.
Коротко про ситуацію на фронті
За зведеннями Генштабу, кількість боїв на Харківщині не перевищує кількох десятків на добу. Аналітики DeepState востаннє оновлювали мапу 9 липня, тоді було зафіксовано просування ворога поблизу кордону у напрямку села Бочкове. Там дещо розширилася «сіра зона». Незважаючи на видимий зовнішній спокій, інтенсивність зіткнень висока: російські сили намагаються створити так звану «буферну зону» вздовж кордону. Держприкордонслужба повідомляє про спроби дестабілізації ще однієї ділянки — біля села Артільне Вільхуватської громади. У той же час у ЗСУ підтвердили відновлення боїв у районі Куп’янська.
«Ситуація в Куп’янську складна: ворог суттєво посилив атаки. На схід від Осколу росіяни активно прориваються через Ківшарівку в напрямку Куп’янська-Вузлового, намагаючись розірвати український плацдарм на схід від річки. Наші сили чинять потужний спротив, ворог зазнає значних втрат, але продовжує просуватися. Ускладнилася ситуація і в самому місті Куп’янськ: російські підрозділи активізували спроби заходу з північного напрямку та намагаються закріпитися в північних районах. Там вже йдуть бої», — повідомив речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов.
Втекти з «буферної зони»
На півночі Харківщини ситуація залишається напруженою: російські підрозділи намагаються втілити ідею «буферної зони» та просунутися ближче до обласного центру.
«Контроль над Козачою Лопанню дозволяє скоротити відстань до Харкова і в перспективі піддавати північні райони міста атакам дронів. Саме в Козачій Лопані триває класична штовханина: звідти кілька разів вибивали ворога, але противник постійно намагається повернутися та закріпитися в населеному пункті», — зауважив Трегубов.
Посеред цієї «штовханини» залишаються мирні мешканці. Багато людей не встигли евакуюватися, коли це ще можна було зробити за допомогою силовиків чи волонтерів. Зараз до останньої точки, куди може дістатися транспорт, — близько 14 кілометрів через кілзону. У такій зоні перебувають декілька десятків людей, серед них багато літніх та маломобільних громадян.
«У Козачій Лопані залишилося 67 людей, на Новій Козачій — шість. Евакуація йде за принципом «допоможи собі сам», бо броньовані машини вже не можуть під’їхати. Велосипеди ще допомагають — люди іноді йдуть до посадок і звідти виїжджають. Ми щодня ведемо підрахунок: хтось може вийти, а хтось вже не має сил», — розповіла староста селища Козача Лопань Людмила Вакуленко.
Про реалії російського «освобождения» Вакуленко детально говорила в інтерв’ю. Дивіться цю розмову на YouTube у вівторок, 28 липня.
Оборона заправок
Наступи противника на півночі області впливають і на життя Харкова. Чим ближче оператори дронів до міста, тим більше FPV-дронів можуть дістатися до цілей у Харкові, зокрема й по оптоволоконних комунікаціях. Прильоти таких безпілотників останнім часом стали майже щоденними.
«Сьогодні ми разом із військовими відпрацьовуємо методи, щоб унеможливити влучання FPV-дронів в оптоволокно. Це складний процес і потребує часу, але робота ведеться. Найбільш вразливі райони — поблизу Кільцевої дороги, зокрема АЗС. Нині FPV-дрони можуть долітати до Харкова на відстань до 40 км, їх модернізували», — прокоментував мер Ігор Терехов.
АЗС залишаються пріоритетною мішенню для таких атак. Терехов закликав центральну владу допомогти й облаштувати укриття для відвідувачів та персоналу на автозаправних станціях. Начальник ХОВА Олег Синєгубов пояснив, що бюджетних ресурсів, аби миттєво закрити всі питання і встановити антидронові сітки скрізь, не вистачає.
«З фінансуванням складно: нам доводиться першочергово покривати нагальні потреби. Є просідання бюджету через релокацію підприємств і падіння доходів. Ми зверталися і будемо звертатися до уряду за додатковими коштами на антидроновий захист. Антидронові сітки вже встановлюються в області, але з обмеженими ресурсами ми визначаємо пріоритети — спочатку захищаємо найнебезпечніші ділянки», — зазначив Синєгубов.
Він анонсував зустріч із керівництвом мереж АЗС для узгодження спільного алгоритму дій, зокрема встановлення модульних укриттів на території заправок. Антидронові сітки також розглядаються як частина заходів захисту, але Синєгубов підкреслив: це не універсальне рішення.
Непомітні «бандеролі»
Поки влада та військові шукають шляхи протидії FPV-атакам на заправки, зростає інша загроза: ворог дедалі активніше використовує дрони-ракети «бандероль».
«Велика небезпека пов’язана з новітньою зброєю — «бандеролями». Вони летять дуже низько і їх виявити надзвичайно складно», — зауважує Терехов.
Перший зафіксований «приліт» такого боєприпасу в області стався на початку травня — у районі Безлюдівки. З того часу запуски частішали, а їхні наслідки були трагічними. Саме «бандеролями» обстріляли термінал «Нової пошти» в районі Коротича минулими вихідними. До кінця тижня кількість жертв зросла до п’яти: троє загинули на місці, ще двоє померли від важких поранень у лікарні. Руйнування — не єдина проблема: ключова небезпека — неможливість вчасно виявити такі боєприпаси.
«Той удар був саме «бандеролями», вони летіли на дуже низькій висоті. Існують проблеми з їхнім виявленням. Ми разом з військовими аналізуємо ситуацію і працюємо над її виправленням, покращуватимемо систему оповіщення», — пояснив Синєгубов.
На фронті з «бандеролями» досить ефективно справляється РЕБ, розповів «Сайгон» — заступник командира зенітно-ракетно-артилерійського дивізіону «Аркус» 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія». Хоча не всі дроно-ракети вдається придушити, бо ворог змінює частоти, засоби радіоелектронної боротьби залишаються важливим інструментом.
««Бандероль» — звичайна ціль для протиповітряної оборони, її польотні характеристики нагадують крилату ракету. Їх зазвичай запускали з російських безпілотників «Оріон», часто з акваторії Чорного моря, де ті літають по колу. Через це Миколаївська та Одеська області часто зазнавали ударів з «Оріона». Можливо, цю боєголовку застосовують і інші літальні апарати. Параметри польоту — близько 600 км/год, тому по ній застосовують засоби, що можуть уразити такі цілі. Тут вже більше йдеться про ракети, ніж про перехоплювачі-дрони», — пояснив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Отже, підстави вважати, що ефективність української ППО у протидії цій новій загрозі поступово зростатиме, є.
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
