У стабпункті на Куп’янському напрямку провели надзвичайну операцію: хірурги вилучили з ноги військового протитанкову гранату, повідомили у Другому медичному батальйоні.
До одного зі стабпунктів на Купʼянському напрямку евакуаційна група доставила пораненого бійця з ушкодженням ноги. Постраждалий був у свідомості. Після первинного огляду медики Другого медичного батальйону зрозуміли: необхідно терміново залучати саперів.
Спочатку медики припускали, що мають справу з відкритим переломом — кістка ніби «стирчала» назовні.
«Ми підходимо — і бачимо, що це не просто кістка, а бойова частина, протитанкова граната. Снаряд розташовувався під шкірою й під м’язами, його довжина простягалася від сідниці до правого коліна. Вага приблизно два кілограми. Ми одразу викликали саперів, одягнули бронежилети та шоломи і почали працювати. У присутності саперів ми обережно витягли цей предмет, зробили повноцінний розріз і передали снаряд у їхні руки. Сапери забрали його, а ми доставили пацієнта до операційної», — розповіли медики.
Операцію розпочали не в основній операційній — там у той час вже тривала інша операція. Крім того, медики не хотіли піддавати небезпеці персонал — інших лікарів і медсестер.
Через це пацієнта разом із частиною обладнання винесли в коридор, подалі від центральної операційної, і провели втручання там.
Цікаво, що під час евакуації до стабпункту в машині військового трясло, тож ніхто з екіпажу не підозрював наявності снаряду в нозі пораненого.
«Коли ми вирушали на цю операцію, згадалося: як у самураїв — йдеш у бій ніби вже померлий. Тому на страх і сумніви часу не було, потрібно було діяти швидко», — каже ординатор хірургічного відділення 2-го окремого медичного батальйону Максим Ліщенко.
Пораненому Мігелю — 31 рік, він доброволець із Колумбії.
«Я їхав із напарником до позиції на квадроциклі, і раптом під нами спрацювала міна на дорозі. Колесо, на яке припала моя вага, піднялося в повітря — і мене викинуло. Я ще й загорівся: верхня частина тіла й жилет почали палати. Зумів упасти на землю й загасити полум’я руками. Дякую Богу… Дякую моєму Господу, що я живий», — згадує Мігель на лікарняному ліжку після першої операції в харківському шпиталі.
«Коли хлопця доставили до нас, він був у важкому, але стабільному стані. У нього була масивна крововтрата, порушення електролітного та білкового балансу. Ми відкоригували ці показники перед операцією, щоб забезпечити безпечне втручання. Як спеціаліст з досвідом, я бачили багато випадків, але такого ще не зустрічала. Колись доводилося працювати на Донеччині в команді з саперами — це неймовірне дійство. Вважаю, що наші колеги в стабпункті, які надали першу допомогу цьому пацієнту, справжні герої. У Харкові ми продовжили планове лікування», — розповідає Ірина Ляшенко, начальниця відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії харківського шпиталю.
У Харкові Мігелю вже провели дві операції. Хірурги запевняють, що функції ноги збережено, і сподіваються, що згодом чоловік зможе ходити та навіть бігати, як раніше.
«У пацієнта — перелом верхньої третини стегнової кістки та масивний дефект м’язів латеральної поверхні стегна. Ми ретельно оглянули всі м’язи — вони життєздатні й скорочуються при механічному подразненні. Наразі загрози для судин немає. Думаю, все буде добре, але потрібно, щоб рана зажила», — коментує під час другої операції Ілля Труфанов, травматолог, ординатор передового хірургічного відділення харківського військового шпиталю.
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
