27 жовтня, у День української писемності та мови, тисячі людей по всій країні беруть участь у Радіодиктанті національної єдності. Цю ініціативу започаткувало Українське радіо у 2000 році, а до акції долучаються слухачі з різних куточків світу — географія учасників нині виходить далеко за межі України й доходить навіть до Південного полюса.
У Харкові цього року диктант писали в метрошколі: участь взяли учні, їхні батьки, учителі та керівники навчальних закладів.
ДАНИЛО ІВАНОВ УЧЕНЬ 6-ГО КЛАСУ
Минулого року я писав диктант у Zoom — тоді мені дуже сподобалося, але читали трохи швидко, і я не встигав дописати.
— А як тобі більше подобається: у Zoom чи коли всі разом?
Мені значно краще тут. Тут дуже приємна атмосфера.
ЛАРИСА МАНЕРКО ГОЛОВА ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ БАТЬКІВСЬКОЇ РАДИ
Для мене цей захід уже став святом. Раніше я хвилювалася, йшла, ніби на урок, як дитина, а тепер сприймаю це як радісну подію. Я одягаю вишиванку, вдихаю повітря рідного Харкова й іду з відчуттям упевненості.
Для декого цьогорічний Радіодиктант був першим у житті, а серед учасників також були ті, хто бере участь у цій традиції з її перших років.
ОКСАНА БУЛГАКОВА ДИРЕКТОРКА ЛІЦЕЮ № 116
Ми почали писати диктанти ще у 2000 році, коли зародилася ця ініціатива. Тоді всі збиралися разом зі своїми колективами, учнями та батьками. Останніми роками з’явилося чимало креативних форматів, і цього року ми вирішили об’єднатися та писати віч-на-віч.
Настрій у всіх піднесений, і я впевнена, що ми добре впораємося з завданням.
ВАРВАРА ЗІРКА УЧЕНИЦЯ 11-ГО КЛАСУ
Вперше я долучилася до диктанту у 2022 році, коли навчання було дистанційним і всі писали через Zoom. Це був важливий акт єдності для нас. Хоч ми були зовсім молоді й іноді не встигали, усе одно це справді мало значення.
АНДРІЙ КОНЄВ КОРЕСПОНДЕНТ
Ми теж приєднаємося й спробуємо написати диктант цього року.
Текст цьогорічного Радіодиктанту називається «Лист, який не закінчується». Автор — письменник і ветеран Артур Дронь. Його читали громадська діячка й волонтерка Даша Астаф’єва та учитель української мови Артур Пройдаков — уперше в історії заходу текст читали двоє дикторів.
АНДРІЙ КОНЄВ КОРЕСПОНДЕНТ
Отже, диктант завершено. Враження надзвичайні. Після написання текст можна відправити на перевірку поштовим відправленням або електронною поштою. Я обов’язково надішлю й чекатиму на результати.
Однак учасники зазначають, що головне — не оцінка, а бажання пробувати й не боятися робити помилки, адже помилки — це частина навчання.
АНТОНІНА НОСОВА МЕТОДИСТКА УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ ХМР
Я певна, що матиму кілька помилок, бо давно не була школяркою й дещо могла забути. Проте це приносить сильні емоції.
ТЕТЯНА ЗІРКА ВЧИТЕЛЬКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Я вперше перебуваю на такій незвичній локації — у метрошколі. Раніше не мала подібного досвіду, адже працюю в типовій школі. Тут панує чудова атмосфера, приємно бачити колег разом. Текст вразив — він сповнений любові. Молодші учасники сказали, що не бояться помилок, і я також не боюся, адже у нас та в усієї країни попереду багато можливостей.
Створено за матеріалами: infocity.kharkiv.ua
