Харків не впорався з випробуванням на євроінтеграцію: у Європейському індексі міст він опинився на третьому місці з кінця. Дослідники оцінювали відкритість міських рад та їхню взаємодію з громадянами. Місто отримало пристойні бали за електронні сервіси, але відстало у сферах, що демонструють відповідальність міського голови та виконавчого комітету перед мешканцями.
Дослідження підготували експерти Transparency International Ukraine — це перше подібне дослідження в рамках проєкту. У вибірку для пілотного проекту увійшли 10 обласних центрів і столиця. Київ посів перше місце, Чернігів — останнє, а Харків, хоч і був сильним у одній із категорій, у підсумку отримав невисокий загальний бал.
Як відбувалося оцінювання?
До аналізу увійшли такі міста: Київ, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Хмельницький та Чернігів. Такий підбір дає можливість порівняти великі міста, що розташовані ближче до зони бойових дій, із невеликими тиловими центрами, а також охопити всі макрорегіони країни. Задача дослідження — з’ясувати, чи відповідають українські міста стандартам ЄС і наскільки вони готові до євроінтеграції.
Роботу місцевих рад оцінювали за шістьма критеріями:
1) Відкритість міських рад — наскільки доступною для мешканців є інформація про діяльність міської влади;
2) Електронні сервіси — чи надають ради доступ до сайтів і мобільних застосунків, що допомагають вирішувати побутові та адміністративні питання (наприклад, використання чат-ботів комунальними службами);
3) Відкриті дані — оцінювалася співпраця мерії з Міністерством цифрової трансформації;
4) Публічні фінанси — наскільки прозоро мерія звітує про виконання бюджету;
5) Доброчесність і протидія корупції — співпраця з НАЗК та наявність внутрішніх механізмів запобігання корупції;
6) Підзвітність — чи звітують міський голова та депутати про свою роботу перед громадою.
Максимальний можливий бал — 100 — не отримав ніхто. За сумою оцінок лідирують Київ і Луцьк, а найнижчі позиції зайняли Чернігів і Полтава. Харків розташувався на третьому місці з кінця.
Оцінити всі міста за однаковими критеріями було непросто: одні міста перебувають у тилу, інші — поблизу лінії фронту. Тож для прифронтових міст оцінку за блоком “Відкриті дані” іноді неможливо було визначити.
“Для Запоріжжя й Харкова, чиї набори даних держава тимчасово вилучила з публічного доступу через воєнний стан, застосовується середнє арифметичне оцінок дев’яти інших міст пілотної вибірки”, — пояснили автори дослідження.
За підсумками, прифронтові міста — Харків, Одеса та Запоріжжя — продемонстрували добрі результати в окремих категоріях і могли конкурувати з лідерами рейтингу. Проте у кожного з них виявилися суттєві прогалини, які не дозволили отримати високі загальні бали.
“Аналіз деяких блоків виявив дуже проблемні зони в роботі прифронтових міських рад. В Одеси такими виявилися ‘Відкриті дані’, ‘Доброчесність та протидія корупції’ і ‘Підзвітність’, а у Харкова — ‘Відкритість’, ‘Публічні фінанси’ та ‘Підзвітність’.
Сильні й слабкі сторони Харкова
Навіть міста з низькими позиціями мають сильні напрямки. Так, Харків виглядає добре серед обласних центрів у групі “Електронні сервіси”.
“Справжньою несподіванкою стало третє місце Харкова — прифронтового обласного центру, одного з міст, що зазнали значних руйнувань під час війни. У 2020 році він отримав відзнаку ‘Найкраще цифрове місто’ на Smart City Awards, однак згодом втратив частину ІТ-спеціалістів. Незважаючи на це, міська влада не лише підтримує вже наявні сервіси, а й запускає нові, зокрема мобільний застосунок Open Kharkiv”, — зазначили експерти.
Експерти зокрема високо оцінили мобільний путівник для ветеранів. Водночас серйозною проблемою залишаються майже повна відсутність публічних звітів міського голови Ігоря Терехова та депутатів перед виборцями. Перевірки показали, що мерія практично не комунікує з громадою й ігнорує запити.
“Міський голова не звітував про роботу за 2025 рік на відкритому зібранні з громадою. Місто також провалило всі ‘таємні перевірки’: на жоден дзвінок представників програми на офіційні контактні номери не відповіли, а на запит на публічну інформацію міська рада дала відповідь із запізненням”, — йдеться у доповіді.
Це питання має давню історію. Протягом кількох років Transparency International Ukraine оцінювала міські ради в рамках рейтингу “Прозорі міста”. У 2017 році Харків вперше потрапив до рейтингу й показав непоганий результат — 35-те місце зі 100. Наступного року місто опустилося на 64-ту позицію через розширення критеріїв оцінювання, але у 2021 році Харків набрав 52 бали і повернувся в верхню частину списку, зайнявши 39 місце. Після початку повномасштабного вторгнення ситуація значно погіршилася: за підсумками 2024 року місто посіло 52 місце зі 100 і визнано непрозорим.
Як пояснили в Transparency International Ukraine, Європейський індекс міст відрізняється від рейтингу “Прозорі міста”, але низька позиція Харкова у новому індексі була зумовлена ігноруванням мером і його підлеглими листів та рекомендацій дослідників. Тож попри успіхи у сфері електронних сервісів, місто залишається доволі закритим у багатьох ключових напрямах.
Створено за матеріалами: 2day.kh.ua
