Сума заборгованості, що виникла через різницю в тарифах на теплову енергію та гарячу воду за період із 1 червня 2021 року по 1 січня 2026 року і яку держава мала б відшкодувати Харкову, становить 16,8 млрд гривень; з урахуванням даних за перший квартал поточного року вона наближається до 17,5 млрд гривень.
Про цю суму міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив у відповіді на матеріал ЕП, присвячений боргам міста за енергоресурси.
За словами міського голови, поточна заборгованість КП “Харківські теплові мережі” за природний газ та його розподіл сягає 22,3 млрд гривень, з яких майже 2,6 млрд — це штрафні нарахування.
“Фактично йдеться про нарахування не за реально спожитий ресурс, а про санкції за те, що підприємство не змогло оперативно провести оплату. Причина — невиплачені обіцяні державні субвенції та компенсації. І що важливо: значна частина основного боргу сформувалася не через актуальну “комунальну модель”, а ще в 2014–2018 роках — через ту саму різницю в тарифах, яку також обіцяли врегулювати, але так і не вирішили”, — зазначив Терехов.
Проблема накопичення боргів на енергоринку, за його словами, має загальнонаціональний характер і не є “харківською аномалією”. За наведеними даними, загальна заборгованість у Харківській області становить 26,1 млрд гривень (23,3% від загальноукраїнського показника); столиця має борг у 19,7 млрд (17,6%); Дніпропетровська область — 18,4 млрд (16,5%); Донецька область — 10,1 млрд (9,1%).
“Отже, справа не в тому, що ‘місто просто не платить’. Насправді Харків, як і багато інших громад, здійснює соціально значущі послуги, працюючи за збитковими тарифами і роками не отримуючи відшкодувань з державного бюджету. Проблема в тому, що ціни були зафіксовані, але механізм компенсацій не було налагоджено. Це не питання ‘соціалізму чи комунізму’, а недопрацювання центральної влади, за яке, на диво, покладають відповідальність лише на місцеве самоврядування”, — підсумував Терехов.
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
