У Харківській області необхідно зводити нові гуртожитки для переселенців і нарощувати пропускну здатність транзитного центру.
Волонтерські організації попереджають: з настанням холодів на Харківщині очікується приплив внутрішньо переміщених осіб. Досвід показує, що доки температура дозволяє, жителі прифронтових громад часто залишаються у своїх домівках навіть за відсутності газопостачання чи електрики. Проте через посилення обстрілів на півночі регіону, а також атаки на Слов’янськ і Краматорськ, на пункті транзиту й у гуртожитках накопичується дедалі більше людей.
Найбільший транзитний центр України — під ризиком обстрілів
Найбільше переселенців нині приймає південна частина Харківської області. Транзитний центр у Лозовій за своєю пропускною спроможністю став найбільшим в Україні, але йому інколи важко впоратися з потоком людей. Сьогодні ворог інтенсивно атакує Краматорсько-Слов’янську агломерацію, тому волонтери евакуйовують місцевих мешканців до найближчого транзитного пункту — а це саме Лозова.
“Тиждень тому в Лозовій була критична цифра — 350–370 людей на добу. Тоді я звертався публічно щодо пошуку додаткових місць. Нині, на щастя, ця кількість знизилася до 220–250 людей на добу. Є вільні місця в центральних і західних регіонах, і ми розуміємо, куди можемо спрямувати людей”, — розповів голова Координаційного гуманітарного центру Євген Коляда.
Мешканці Донецької області зазвичай не затримуються в Лозовій довше трьох діб. Після транзитного пункту люди або самі шукають житло чи їдуть до родичів, або потребують розміщення в гуртожитках. Переселенців зі Слов’янська та Краматорська переважно спрямовують до Рівненської, Львівської, Тернопільської, Одеської та Івано‑Франківської областей.
До серпня потяги відправлялися безпосередньо з Лозової, але тепер залізницю знову пошкодили обстрілами, тож людей доставляють автобусами до Харкова, де їх саджають на поїзди. Волонтери супроводжують маломобільних осіб та пенсіонерів аж до вагону, щоб ті почувалися спокійніше.
Останнім часом через загострення обстрілів у Лозовій обласна адміністрація почала шукати альтернативні майданчики для функціонування транзитного хабу.
“Опрацьовуються ініціативи, шукаються резервні локації не лише в межах Лозової, а й, можливо, в самому місті та ще кількох населених пунктах”, — повідомив днями голова ХОВА Олег Синєгубов.
За словами Євгена Коляди, кожен транзитний центр в Україні має по одному-двом запасним варіантам, які можна розгорнути оперативно — і Лозова не є винятком. Наразі рівень загроз у цьому місті дозволяє продовжувати роботу з людьми.
Потрібно значно більше місць для розселення
Приблизно 15–20% людей, які проходять через транзитні центри, потребують тривалого розміщення. Нині в гуртожитках області, головним чином у Харкові, тимчасово проживають близько 9 000 осіб. За півмільйона ВПО на Харківщині це — незначна частка, менше ніж 2%.
При поселенні в гуртожиток люди підписують договір на 6 місяців. За цей період вони мають максимально адаптуватися: знайти роботу, накопичити кошти та винайняти помешкання.
“Якщо протягом пів року людина не влаштовується на роботу, або з причин соціальної адаптації чи через похилий вік не може працевлаштуватися, її договір просто продовжують — людей ніхто жорстко не виселяє”, — пояснив Коляда.
За словами представника Координаційного гуманітарного центру, у Харкові завжди тримають резерв близько 500 місць у гуртожитках на випадок раптової ескалації і різкого напливу біженців. Проте, на його думку, цей запас потрібно збільшувати.
“Ми як організація зараз працюємо над сімома об’єктами в межах області: модернізуємо ліфти, встановлюємо нові шахти, ремонтуємо дахи; у одному з гуртожитків нещодавно відновлювали санвузли. Багато благодійних фондів також облаштовують тимчасові місця проживання й проводять там ремонти”, — розповідає Євген Коляда.
Кількість відремонтованих гуртожитків дає переселенцям більше часу на пошук роботи та житла. Однак у деяких випадках вартість реконструкцій викликає сумніви щодо доцільності витрат. Одним із таких прикладів є колишній інтернат у місті Зміїв: запланований ремонт оцінюють у фантастичні 387 млн грн, але після завершення там зможуть розмістити лише 222 людини.
“Середня вартість однієї квартири в реконструйованій будівлі становитиме понад 5,3 млн грн, або 120,4 тис. доларів. Наразі ми не знайшли на сайті OLX жодної нерухомості у Змієві — будинку чи квартири — за 5 млн грн. Найдорожчий об’єкт — житловий будинок площею майже 200 кв. м вартістю 4,25 млн грн. Зазвичай ціни на квартири в місті не перевищують 1,3 млн грн”, — зауважили в Харківському антикорупційному центрі.
У ХОВА пояснили, що державна програма не дозволяє купувати квартири на вторинному ринку — лише реконструювати існуючі об’єкти, тому зекономити на цьому неможливо, навіть за бажання.
Створено за матеріалами: 2day.kh.ua
