У Харкові щовівторка відбуваються акції протесту

Щовівторка біля станції метро «Університет» у центрі Харкова традиційно збираються люди з картонними плакатами. На одному з них написано: «Сигналь, якщо ти проти корупції». Водії відповідають звуковими сигналами, дехто відкриває вікна й підхоплює гасла разом із протестувальниками. Цього разу на акцію прийшло близько 20 осіб.

«Картонкові протести» стартували в липні 2026 року з вимогами до змін у владі. Згодом список вимог переглянули, але у Харкові акції тривають щотижня. Наразі мітингарі наполягають на незалежності НАБУ і САП, реформі ДБР, прозорому конкурсі на посаду генерального прокурора та притягненні високопосадовців до відповідальності за корупційні злочини. Детальніше про те, чому харків’яни не припиняють виходити на протест і які зміни вони вимагають — у репортажі журналістки Дар’ї Горобець.

Захід розпочався близько 19:00. Більшість учасників — молоді люди — роздавали перехожим листівки: на одній стороні великими літерами було написано «Маніфест», а на зворотному боці — перелік вимог організаторів.

За словами 19-річної Дар’ї, зазвичай до акцій долучається близько 20 осіб — це середня кількість учасників.

Дар’я пояснює, що прийшла на протест через переконання, ніби Україна має рухатися далі до Європейського Союзу. Мітингарі вимагають ухвалити п’ять законопроєктів, спрямованих на боротьбу з корупцією та просування євроінтеграції. Серед пропозицій — розширення повноважень НАБУ і САП, реформа ДБР, прозорий конкурс на посаду генерального прокурора, зміни щодо строків давності у справах про тяжку корупцію та скасування так званих «правок Лозового».

«Термін ухвалення цих п’яти законопроєктів спливає. Якщо Україна не прийме їх найближчим часом, вона ризикує значно недоотримати фінансовий транш від ЄС», — говорить Дар’я.

Учасники також звертають увагу на можливі наслідки скорочення міжнародної допомоги. На їхню думку, це може змусити уряд перенаправляти власні видатки, зокрема кошти на оборону та соціальні виплати.

У листівці з «Маніфестом» зазначено, що Україна ризикує втратити 2,1 мільярда євро, а понад 7 мільярдів євро допомоги нібито вже заблоковано. Водночас у самому тексті листівки не вказано детально, про які саме виплати йдеться і з якими зобов’язаннями пов’язане їхнє блокування.

Протестувальники не обмежуються лише щовівторковими акціями біля метро. Як каже Дар’я, вони також звертаються до народних депутатів із проханням розглянути їхні вимоги.

«Зокрема, ми хочемо звернутися до Центру протидії корупції та попросити експертизу наших дій. Можливо, вдасться координуватися з ними, щоб досягти результату», — пояснює дівчина.

Під час акцій учасники скандують: «Ви — законодавці, не маріонетки», «Наробив — відповідай» та «Україна не Росія — не потерпимо свавілля».

У Харкові щовівторка проходять мітинги за незалежність НАБУ і САП, реформу ДБР, прозорий конкурс на посаду генерального прокурора та відповідальність високопосадовців за корупційні злочини / Фото: Дар’я Горобець

Більшість учасників тримають картонні плакати; інші приходять з прапорами України та Європейського Союзу.

Серед протестувальників — 42-річний Андрій із великим синьо-жовтим стягом. Він каже, що приєднався до руху ще на початку, приблизно два місяці тому.

«Ми починали з Федорова, тепер вимоги дещо змінилися, але суть лишається — боротьба з корупцією, яка нам дуже потрібна», — розповідає Андрій.

Поруч стоїть 28-річний Денис, який також регулярно бере участь у акціях. Він згадує, що торік виходив на протести на підтримку НАБУ і САП.

Однією з основних вимог Дениса є скасування «правок Лозового». Ці зміни впливають, зокрема, на строки досудового розслідування. Критики вважають, що процесуальні обмеження можуть ускладнити розслідування складних справ, зокрема корупційних.

«Здається, за корупційні злочини строк давності — до трьох років. І є випадки, коли високопосадовці встигають швидко вивести гроші і виїхати за кордон. Так вони уникають відповідальності», — пояснює Денис.

У Харкові щовівторка проходять мітинги за незалежність НАБУ і САП, реформу ДБР, прозорий конкурс на посаду генерального прокурора та відповідальність високопосадовців за корупційні злочини / Фото: Дар’я Горобець

Чоловік також згадує недавні корупційні скандали і значні суми застав для підозрюваних, що підсилює бажання мати в Україні стабільні та зрілі політичні інституції.

«Ще хочеться, щоб державний бюджет сприймали не як “кормушку”, а як ресурс, який треба використовувати за призначенням», — додає Денис.

Одне з популярних гасел мітингарів — «Ви слуга народу чи корупції?». Раніше цей напис вивішували на великому полотні біля входу до станції метро.

Наразі полотно залишили біля наметів навпроти місця проведення акції, розповідає Дар’я. Однак цього вівторка його не виявили — дівчина припускає, що полотно могли забрати невідомі або прибрали комунальні служби. Точних відомостей про долю полотна у мітингарів немає.

Відсутність банера не зупинила протест — учасники продовжували розмахувати картонними плакатами, намагаючись привернути увагу водіїв.

«Мене часто питають, навіщо я тут. Відповідь проста — мені це вже накипіло», — каже 28-річна Анжеліка, тримаючи плакат «Сигналь, якщо ти проти корупції».

«Мені просто накипіло», — коментує 28-річна учасниця мітингу Анжеліка / Фото: Дар’я Горобець

Анжеліка підтримує всі п’ять вимог акції, але найбільше її хвилює питання незалежності НАБУ і САП.

Вона зазначає, що ці органи регулярно повідомляють про нові корупційні розслідування, зокрема щодо посадовців та оборонної сфери.

У першому півріччі 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру 107 особам. Серед резонансних проваджень були справи щодо колишніх високопосадовців, корупції в оборонній сфері та у Верховному Суді.

«На них намагаються тиснути, щоб вони не проводили розслідування і прикривали “своїх”», — вважає Анжеліка.

19-річна Рима також висловлює підтримку всім вимогам: «Щодня таких вимог стає дедалі більше. Корупція вбиває. Моя вимога — діалог із суспільством».