Біля монумента загиблим дітям у центрі Харкова дедалі більше плюшевих іграшок. Кожна з них — тиха присвята маленьким життям, які забрала війна.
Пам’ять не має терміну, її потрібно берегти завжди. Місце виглядає доглянутим, але за цим стоїть щоденна робота комунальників.
За словами Андрія Кравченка, речника КП «Центральний парк», працівники парку щоденно стежать за станом іграшок і меморіалу.
АНДРІЙ КРАВЧЕНКО РЕЧНИК КП «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПАРК»
М’які іграшки біля пам’ятника загиблим дітям — це вже така стала традиція, на жаль, сумна традиція Харкова. Люди приносять сюди іграшки і в будні, і у свята. Сьогодні також додалося нових іграшок. Ми щодня стежимо за тим, щоб вони були в належному стані: чисті, не пошарпані. У розважальному центрі Центрального парку ми облаштували окрему кімнату, де зберігаємо всі ці іграшки. Після того як виперемо, почистимо їх, за потреби щось підремонтуємо. Там вони зберігаються як своєрідний обмінний фонд. Час від часу потрібно приходити сюди, прибирати брудні іграшки, а натомість виставляти нові.
Це щоденна праця, яку, як виявляється, помічають не всі. Люди гадають, що ці іграшки тут невідомо звідки з’являються і так само невідомо куди зникають. Але це не так — ми за ними стежимо. І, повторюся, робимо все, щоб ці присвяти дітям, які загинули, дітям, чиє дитинство вже ніколи не продовжиться, залишалися тут. Щоб вони там, на небі, ніби гралися цими іграшками. Так само ми стежимо, щоб пам’ятний вогник постійно горів і ця свічка ніколи не згасала. Це нагадування про невинних жертв, які загинули через російських загарбників.
Не всі мешканці поважають ці присвяти. У парку фіксують випадки, коли перехожі намагаються привласнити іграшки, принесені до пам’ятника. Працівники припиняють такі дії і звертаються до поліції для пошуку порушників.
АНДРІЙ КРАВЧЕНКО РЕЧНИК КП «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПАРК»
Дуже прикро, що такі ганебні випадки трапляються і зараз. Є люди, які вважають нормальним забрати іграшку, присвячену загиблій дитині. І ще більше мене турбує та засмучує підтримка таких вчинків з боку деяких містян. Я бачу це в коментарях: мовляв, що поганого в тому, якщо ця іграшка стане іграшкою для живої дитини, адже мертвій вона ні до чого. Тут варто розуміти різницю між присвятою дитині, яка загинула через те, що війна прийшла на наш поріг, і звичайною іграшкою, якою можна гратися. Чесно кажучи, мені важко збагнути, як можна гратися іграшкою, присвяченою дитині, яка загинула. Дуже тішить, що останній випадок завершився позитивно. Поліція знайшла порушника, він повернув викрадені іграшки, а його подальшу долю вирішуватимуть правоохоронці.
Комунальники й надалі щодня стежитимуть за станом меморіалу, оновлюватимуть іграшки та дбатимуть про благоустрій території. Усе для того, щоб це місце пам’яті залишалося охайним і нагадувало про кожну дитину, чиє життя забрала війна.
Створено за матеріалами: infocity.kharkiv.ua

Соцмережі