Не дійдуть ногами — дістануть дронами. Північ Харкова готуються прикривати антидроновими сітками. Трасу на Золочів взяли під контроль мобільні підрозділи ППО. По Куп’янську діє сотня російських розрахунків БпЛА. Про зростання загрози з неба та невдачі ворога на землі — далі в огляді.
Коротко про оперативну ситуацію на фронті
ЗСУ описують поточну фазу на Харківщині як серйозну оперативну паузу. Щоденна кількість боїв тривалий час утримується на рівні до десяти, інколи падаючи до трьох-п’яти зіткнень. Сили оборони зупинили просування передових підрозділів противника під Вовчанськом і перешкодили його спробам прорватися до Куп’янська-Вузлового, про що детально писав воєнний оглядач Костянтин Машовець. Аналітики групи Deep State востаннє фіксували зміни лінії фронту на Харківщині ще в лютому. Хоча лінія фронту на землі залишається здебільшого стабільною, значні зміни відбуваються в повітрі — воно давно стало окремим театром бойових дій. Саме зараз російський тиск на Харківщині здебільшого реалізується через повітряні засоби, і на це вказує низка факторів, які ми розглянемо далі.
Дроновий наступ
«Наразі дуже посилюється повітряна компонента ворожих дій на Харківщині, зокрема у зоні нашої відповідальності. Для орієнтиру, зоною підвищеної небезпеки в області тепер варто вважати іноді не 20 км від лінії зіткнення, а місцями й усі 40 км. Ворожа піхота може перебувати далеко від фронту, але “молнии”, “шахеди”, “ланцети”, КАБи — це дуже небезпечна зброя, і її у росіян стає більше», — наголошував інспектор зі взаємодії зі ЗМІ прикордонної комендатури швидкого реагування “Шквал” Артем Дрозд.
Глибина дії російських БпЛА зростає — про це відкрито говорять захисники. Це серйозна загроза для прикордонної Харківської області і, зокрема, для самого Харкова, що від державного кордону з Росією віддалений близько сорока кілометрів, а до лінії бойового зіткнення — ще менше. Особливу небезпеку становлять оптоволоконні дрони, які складніше вивести з ладу засобами радіоелектронної боротьби.
«Противник постійно розвиває і нарощує використання FPV-дронів на оптоволокні. Ми знаємо, що на Харківському напрямку у них є як засоби, так і навички пілотів для застосування оптоволоконних дронів на глибину до 40 км від точки зльоту», — підкреслив начальник штабу батальйону безпілотних систем 58-ї ОМБр Георгій Хвістані (позивний “Армані”).
Антидронові сітки на Північній Салтівці
Є зафіксовані випадки, коли такі дрони долітали до північних околиць Харкова. Деякі ділянки окружної дороги вже почали захищати антидроновими сітками. Місцева влада не виключає, що подібний захист може з’явитися й у самому місті — спочатку на в’їздах, а згодом, можливо, й у частині північних районів.
«Не виключаємо можливість встановлення таких конструкцій і в самому місті — зокрема на напрямках від Північної Салтівки та Циркунівського напрямку», — зазначив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
ППО на трасі до Золочева
Поки Харків готують до прикриття сітками, ближче до кордону, у Золочеві, ворожі безпілотники вже створюють серйозні труднощі для руху військових і цивільних.
«Транспортні дороги взяті під контроль ЗСУ. Працюють мобільні групи, які контролюватимуть рух», — повідомив начальник Золочівської СВА Віктор Коваленко.
Рішення ухвалили після серії атак: на цій дорозі ворожі БпЛА вразили п’ять цивільних автівок. У самому Золочеві росіяни двічі за одну добу завдали ударів по рятувальниках. Рік тому журналісти оглядали руйнування в Золочеві разом із Коваленком. Тоді основні повітряні загрози для селища були ті ж самі, що й для Харкова: КАБи та «шахеди». Наразі у зведеннях за одну добу фіксують прильоти FPV, «молний» та «ланцета», при цьому інші засоби ураження теж залишаються присутніми.
Російські FPV давно чатують на дорогах Дергачівщини. Через це обмежили рух приміських електричок у бік Козачої Лопані та автобусів у напрямку села Лісне Малоданилівської громади — у передмісті Харкова. Очевидно, зона підвищеної дронової небезпеки розширюється і наближається до обласного центру.
Дрони перешкоджають зачистці Куп’янська
Приклад Куп’янська демонструє, якою може бути концентрація російських дронів у повітрі. Більшість окупантів на землі покинула місто вже три місяці тому, однак остаточна зачистка триває. Невелика група противника, яку оцінюють у 20–50 осіб, перебуває в оточенні й утримується в кількох будівлях у центрі — і це стало можливим частково через перевагу в повітрі.
«Я думаю, там працює понад сто розрахунків, понад 100 позицій БпЛА противника, які виконують різні завдання по Куп’янську. Тому активні дії відбуваються вкрай рідко, лише коли обстановка дозволяє, коли дозволяють дрони», — розповів журналіст і військовослужбовець Юрій Бутусов.
Ми також удосконалюємо свою тактику
Домінування дронів становить виклик як для українських захисників, так і для окупантів. Саме постійна небезпека з неба значною мірою уповільнила російський наступ, а місцями взагалі його зупинила.
«Кілзона значно змінилася порівняно з минулим роком. У 2026 році на деяких ділянках кіл-зона може сягати 15–20 км через розвиток БпЛА. На Харківщині специфічний рельєф, і зараз на окремих ділянках від 5 до 15 км — це та зона, яку постійно контролює 58 бригада», — зазначив начальник штабу батальйону безпілотних систем 58-ї ОМБр Георгій Хвістані.
Разом із «нападними» дронами розвиваються і «дрони захисту», а також інші засоби ППО. Жителі Харкова відчувають це на собі, коли в небі вибухають російські «шахеди» та «молнии».
«На жаль, ворог не стоїть на місці — вони постійно модернізують свою техніку та дрони. Наші військові аналізують прильоти, вивчають випадки й також удосконалюють систему захисту», — констатував міський голова Ігор Терехов.
Автор: Оксана Горун, Ніколь Костенко-Лагутіна
Створено за матеріалами: Obectiv.tv
