“Цей газопровід нині використовується не так інтенсивно, але, звісно, коли прикриваються мирними мешканцями, застосувати його простіше, ніж за звичайних умов. Мені здається, вони зараз рухаються у зворотному напрямку, кількість російських військових у Куп’янську зменшилася за вересень”, — повідомив речник Угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов.
Раніше українські підрозділи не фіксували проходження цивільних через цю трубу, проте російські сили переправляють мешканців прифронтових громад і іншими маршрутами. Найчастіше — пішки, через ліси та поля. Начальник незаконної окупаційної адміністрації Харківської області Віталій Ганчев, який нині мешкає в Бєлгороді, регулярно викладає у своєму телеграм-каналі матеріали про так звану “евакуацію” — фото та відео мешканців Харківщини, яких транспортували з рідних сіл до шелтерів у Бєлгородській області. Особи людей на цих світлинах зазвичай замазані.
Людей ведуть в трубу. Фото: скриншот відео “Хартії”
На одному з відеозаписів чоловік розповідає, як російські військові вели їх пішки з рідного села Великобурлуцької громади.
“Пройшов три мінні поля, тримаючи собаку на руках”, — згадує він.
Дорога тривала сім днів. Харчів, які видавали їм російські солдати, було мало. Чоловік наступив на міну й отримав осколкове поранення. Така так звана “евакуація” не має нічого спільного зі збереженням життя й здоров’я цивільних. Проте мешканці сіл частіше погоджуються їхати до Росії, бо це для них — єдина можливість вирватися з-під лінії фронту. Раніше, коли волонтери й поліція організовували вивезення цивільних до Харкова, деякі від цієї евакуації відмовлялися.
“Живі щити”: хто і як виживає в Куп’янську
Для російської армії в Україні стало звично прикриватися цивільними під час відступу чи ховатися за ними на окупованих територіях. Така практика є злочином згідно з міжнародним правом. Женевська конвенція прямо забороняє переміщувати мирних жителів з їхніх територій та використовувати їх як прикриття під час бойових дій.
Харківська правозахисна група збирає докази таких порушень для майбутніх судових розглядів.
“Ще у 2023 році Харківська правозахисна група аналізувала дані щодо використання мирних людей і цивільних об’єктів як ‘живих щитів’ на Харківщині. Лише в період з 24 лютого 2022-го до 7 лютого 2023-го ХПГ задокументувала 242 інциденти, які містили інформацію про випадки використання цивільних осіб та об’єктів як прикриття від бойових дій. Найбільше таких випадків ХПГ зафіксувала на території Куп’янського району Харківської області — 94 інциденти”, — повідомили правозахисники.
Нових детальних даних поки що немає. Навіть точну кількість людей, які наразі залишаються в Куп’янському районі та в самому Куп’янську, встановити складно. Інформацію про умови життя в місті районна адміністрація отримує лише від тих, хто зміг виїхати до Харкова — наразі це можливо лише при сприянні військових.
Центр Куп’янська, серпень 2026 року. Фото: 41-ша ОМБр
“Станом на минулу середу в Куп’янській громаді залишалося 754 людини, а в самому Куп’янську — 321 особа з тих, хто був на зв’язку. Зараз контакт з ними втрачено, і важко сказати, скільки з них живі та здорові”, — повідомив начальник Куп’янської районної військової адміністрації Андрій Канашевич.
У Куп’янську та навколишніх селах електропостачання відсутнє вже тривалий час. Люди виживають за рахунок городів і присадибних ділянок, деякі навіть тримають курей. Багато хто має запаси круп з кращих часів. З водою ситуація складніша: місцеві змушені ходити до колодязів та джерел під загрозою ударів безпілотників і з ризиком бути вбитими або пораненими.
Створено за матеріалами: 2day.kh.ua
